Фінал Дружини Полоза

Вітаю, друзі!

Історія Саламандри й Тайпана завершена, якщо ви чекали знаку придбати передплату, то це він. У вас є останні хвилини, щоб придбати книгу за найнижчою ціною!

 

До речі, днями ми відкрили Міністерство Щастя, про яке так мріяла Ярослава. І вже почали роботу над тим, щоб зрозуміти всі потреби людей та дізнатися рівень їхнього задоволення життя у Фаерії. Керувати ним призначили мого батька, Борислава, який із ентузіазмом взявся за нову справу.

– Друг повністю готовий до прогулянки, так само як й Швидкий, – промовила Айше. Другий кінь підняв голову, почувши своє ім’я та припинивши общипувати травку.

– Дякую, люба, – Ярослава з легкістю вмостилася в сідлі, знову здивувавши мене. Я стрибнув на спину Швидкого, й вже за кілька хвилин здолали місток, що з’єднував ферму з головною вежею, і покинули територію Резиденції.

Шлях до галявини, яку я обрав для того, щоб відпочити та випустити на волю свого змія, зайняв близько двох годин. Ми піднялися схилом гірської гряди, біля якої стояла Резиденція, та, переконавшись, що ми далеко від чужих очей, зупинив коня.

Тут дійсно було гарно. Свіжа зелена травка, вкривала галявину, оточену високими деревами, гілки яких вкрила свіжа зелень, подекуди розкидані квіти, а ще зовсім близько протікала гірська бурхлива річка.

– Неймовірна краса! – Ярослава розкинула руки, підставивши обличчя сонцю. Вітер грався з її рудим волоссям, а я захоплено милувався дружиною.

– Так, це особливе місце. І воно стане ще прекраснішим, коли ми перетворимося. Мить, і я випустив на волю полоза. Блакитного змія, що теж зрадів весні та свіжій травці. Поруч зі мною опинилася яскрава, блакитно-помаранчева ящірка – моя саламандра.

 

Дякую, що були поруч, дякую за ваші сердечка та коментарі! Ваша підтримка - моє натхнення. 

Ціную кожного!

Не забудьте підписатися на мою сторінку, якщо ще цього не зробили, адже на початку лютого на нас чекає ще одна захоплива історія кохання, про Хранительку перехрестя Єсенію. 

 

Підписуйтеся на мої сторінки, щоб не пропускати новинки та бути в курсі всіх новин))
ТелеграмФейсбукІнстаграмПінтерест
YouTube, TikTokThreadsБукнет

 

Бережіть себе!

З теплом, Анітка Санніфео

 

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Щиро вітаю із завершенням чудової книги! Неймовірні пригоди і всепереможне кохання! Дякую щиро!!!
Бажаю натхнення на нові книги! ❤️❤️❤️

avatar
The goddess Aphrodite
22.01.2025, 20:38:11

Вітаю з закінченням історії;)

Анітка Санніфео
22.01.2025, 20:43:24

The goddess Aphrodite, Дякую!

Інші блоги
Анонс на пристрасть
Продовженню бути! Вони мали зруйнувати одне одного ще в першій частині. Але щось пішло не так. Арія більше не тікає. Після крові, Реммо й пекла, через яке їй довелося пройти, вона повернулася туди, звідки колись так відчайдушно
Коли ситуації повторюються
Чи бувало у вас, що та сама ситуація повторювалась через декілька років? Можливо, стосувалася вона не безпосередньо вас, а рідних, друзів чи знайомих? Коли ти повертаєшся в минуле і розумієш: «так, я пережив це». І наче
Про «зимову зустріч»
Колись, в далекому 2023 році, я вже ділилася цією історією тут, на Букнеті. Проте мені не вистачило сміливості залишити її. Мені постійно здається, що все що я пишу безглузде і нецікаве. Тож, щоразу видаляю навіть те,
✨я три роки на Букнет✨
Вітаю, любі друзі. Сьогодні таки вирішила створити цей запис на своє триріччя на цій платформі. Хоч моя поява тут спершу була в якості читача, та все ж на той час в мене вже була готова моя перша робота і мій експериментальний
Роздуми письменниці
Мені здається, у кожного читача є та сама книга… Після якої ще кілька днів ходиш і не можеш відійти.. Та, де герої стали майже рідними. Де якийсь момент розбив серце. Або навпаки — зібрав тебе по шматочках. Розкажіть,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше