Чи треба толерантно обтікати?

Маємо оновлення: https://booknet.ua/reader/bonus-do-rzdva-b432304?c=4690289

"Тут Денис спробував прошмигнути між мною і поруччям, але я заштовхнув його в передпокій і причинив двері.

– От сміху буде, якщо він зачиниться там з жертвою. – сказала Надійка, підійшовши до мене впритул і прислухаючись до мертвої тиші за дверима. 

Але нічого подібного не сталося. Тобто Денис сам відчинив двері поліції, яка прибула на диво швидко.

І якби не Надійка, наряд міг би розгубитися. Бо ми з Денисом майже слово в слово повторили однакову історію. Тільки в одній нападником був він, а в другій – я.

– Що ви їх слухаєте? Он дядько майстер прийшов до тями. У нього питайте. – сказала старшому з бригади моя асистентка.

– Ми з ним тепер ніхто. Я не збиралася його пускати в квартиру. – сказала вона. – І взагалі я його зовсім не знала, як виявилося.

Тут Денис стрепенувся і щось поніс про ревнощі, кохання й все таке.

– А ви вкрали її візитки з кишені від великого кохання? Вона ж тоді ще не встигла вам відмовити. – єхидно поцікавився я. Бо чого це він буде зображувати мажора, а я толерантно обтікати?"

Думаєте, цим закінчилося?  от і ні. цим почалося. А закінчилося  ... спойлерити не будемо, самі прочитаєте. Тільки натякнемо, що досвідом Олега з неоднозначного дитинства і бабусиним ноутбуком )))

☺️❤️☕️❄️Неоднозначне дитинство часто стає у пригоді, до речі. І все ж дл чого тут ноутбук? Хто ще не встиг додати книгу до бібліотеки - краще додайте, вам зручно, автору приємно. І будемо разом дізнаватись, що ж там далі ☺️❤️☕️❄️