Отже, рада представити вам свою новинку «Я не хочу боса!»

Ага, уявіть собі! Я — і пишу про боса))) Зроду б не чекали, еге ж?

Але там не все так просто! Хто знайомий з моєю творчістю, то вже знає, що я не люблю заїжджених тем, тому... А не скажу, забігайте і читайте)))

Анотація

Героїня Аліса, після болісного розриву із босом-маніпулятором, вирішує раз і назавжди: її життя більше не належатиме токсичним людям. Несподівані зустрічі, швидкі побачення та новий виток у кар’єрі змушують її переглянути власні принципи. Але чи зможе вона довіритися знову, коли доля підкидає їй людину, яка змушує серце битись частіше, проте приховує власні таємниці?

Ми з вами добряче пограли в угадайку, я просто ошаліла від такої кількості запропонованих варіантів. І всі вони були просто фантастичними, а декотрі і взагалі змусили мене наіржатися))) І маємо двох переможців, які вгадали правильне слово. Це Ханна Трунова та Валентина Головатюк. Вітаю вас, дівчатка)))

А ще мій довгий язик випросив для себе додати у текст сценку на замовлення ‘:-) тому в романі будуть…БОБРИ))) Уже цікаво? Мені й самій цікаво, як я зможу те все обіграти)))

P.S.: 

Го-о-осподи! Як же довго набиралася ця перша сотня другої тисячі! За відчуттями — наче довше, ніж уся попередня тисяча! І ні, це не тому, що підписники не додавалися, а тому, що працювала якась невідома мені магія! Додасться один підписник — відпишеться два, і так протягом довгого часу. 1097, стрибаючи, трималося, мабуть, тижнів зо два, і до 1099 двічі доходило.

Я вже думала, там і залишуся! Але, на щастя, все ж ви допомогли мені здолати цей рубіж))) Для підтвердження маю скрін (бо ж чи мало? Знову хтось відпишеться!)

І дякую від щирого серця вам всім за те, що ви в мене є ✨️✨️✨️