Сьогодні на книгу "Зворотний спалах" відкрито передплату. Дякую усім, хто приєднався до історії Артема та Наді і щиро запрошую тих, хто ще вагається. Звісно, відкривати передплату після ста сторінок тексту, мабуть, дивно, але книга має бути об'ємною і дещо незвичною для мене. Трішки заспойлерю — я не дарма обрала для героїв саме такі професії: лікар медицини екстрених станів та працівник ДСНС. Це професії, пов'язані з ризиком та непомірною відповідальністю. Особливо у нашій суворій реальності (але історія буде не про війну, її вистачає і за нашими вікнами), бо ми бачимо людей в уніформі, спецалістів та справжніх професіоналів, однак під формою ховаються звичайні люди з душею і серцем, які також хочуть любові, затишку, спокою... Ця книга буде такою собі одою цим відважним людям.

І уривочок з сьогоднішнього оновлення:

  Набираю в груди побільше повітря та вибираюся з машини, прихопивши квіти, а тоді відчиняю двері, які ведуть з гаража до вузенького коридорчику, з якого можна потрапити на кухню або піднятися сходами на другий поверх. Ліам відразу піднімається з моїм багажем вгору, а я йду на кухню, аби поставити квіти у воду. 

  На звичному місці знаходжу вазу і дратуюся від цього сліпучого лиску навкруги, ідеальної чистоти та усіх предметів, розставлених “під лінійку”. Це все просто обгортка, адже на цій кухні ніколи ніхто не готував. Вона ніколи не бачила, з якою пристрастю та задоволенням може відбуватися цей процес. Прохолодні гранітні поверхні ніколи не відчували, як я звивалася на них від задоволення, забувши про увімкнуту сковорідку, а столові прибори ніколи не ставали прямими учасники тих романтичних моментів, коли куштуєте страву однією ложкою, аби довести до смаку. 

— Надю, — вдихаю побільше повітря, коли чую голос Ліама, — тепер розкажеш, що... 

— Я цілувалася з іншим, — перебиваю, видаючи на видиху.

"Грози в пустелі"

tygNHDTj

"Шантаж з бонусом"

GaTys1y3
vwcONsch

"Халепа з бонусом"

mpmwZahx

gid0pO7k