Казка, якої так хочеться

Вітаю любі читачки і читачі!

Не знаю, як у вас, але в мене за вікном заметіль! В таку погоду хочеться почитати щось тепле, правда ж? Пропоную одну зі своїх найказковіших історій — “Красень і чудова дівчина”! Заходьте почитати!❤️

Анотація:

Коли у тебе шрами на пів лиця, нареченою статусного красунчика доведеться стати твоїй сестрі-красуні. Принаймні так вирішили ваші рідні і саме провидіння. Красень закохається у красуню, і все у них буде гаразд. Бо життя — не казка.

Або ні?

Уривок з книги: 

— Хтось хоче пограти у більярд?

Роман стенув плечима і скоса зиркнув на більярдний стіл. На останніх курсах університету вони з Тадеєм часто грали у домі діда Павла — він ще той фанатик більярду. Але ті роки давно минули, і тепер ця гра викликала у Романа мало інтересу.

— Я пас.

— Я теж, — буркнула Діана. — У це взагалі хтось ще грає?.. Старомодно якось.

Тадей лише зітхнув собі під ніс. Він і сам давно не грав, але по-своєму любив більярд — коли поцілюєш в лунку, правильно розрахувавши кут удару, почуваєшся трохи переможцем.

— Я хотіла б спробувати, — тихенько, несміливо пискнула Гаїна.

— Тоді ходімо.

Вони обоє полегшено зітхнули, віддалившись від розмови про ресторани, яка плавно перетекла в рекомендації клубів і розважальних центрів.

— Ти грала коли-небудь? — спитав Тадей, подаючи Гаїні кий.

— Навіть не знаю, з якого боку підійти до столу, — вона всміхнулася ніяково, знову заправила за вушко волосся, що вибилось. Додала сміливіше: — От якби тут були шахи чи шашки, у тебе не було б шансів.

— Справді? Де ж ти так навчилася грати в шахи й шашки?

— Ну… Тільки не смійся.

— Містер Вільям з будинку престарілих?

— О, ні, звісно. Вільям був відповідальним за танці. А от Ірвін і Бенджамін…

Вони тихенько засміялись, дивлячись у вічі одне одному. Тадей не хотів відводити погляду, але опам'ятався, повернувся до більярду — взявши трикутник, виклав кулі на стіл.

— Це американський більярд, — пояснив. — Якщо коротко: хтось один забиває однотонні кулі, інший — ті, що з білою смугою. По ходу гри поясню правила. Бери кий і розбивай піраміду.

Гаїна глипнула на кий у своїх руках.

— А як?.. Ну, я не вмію його тримати.

— Ставай, покажу.

Тадей підійшов і простим, природним жестом розвернув Гаїну до столу, поклавши руки на її талію, наче й не було нічого такого в тому, щоб її торкатися.

— Нахиляйся, — прошепотів над вухом. — Став ліву руку на стіл, правою бери кий отут… Ні, легше, не треба за нього так міцно чіплятися.

Він нахилився разом з Гаїною. Спіймав її пальці і поставив на стіл так, щоб зробити правильну “підставку” для вужчого кінця кия. Іншу руку перекинув через спину Гаїни, фактично обійняв, притримуючи її правицю, показуючи, як тримати руків'я.

Вона завмерла, почуваючись у пастці між Тадеєм і столом. У солодкій пастці. Її плече торкалося його грудей, він обома руками торкався її рук, дихав над самим її вухом. І дихання те було рваним.

— Знаєш, це мій котеджний комплекс, — раптом зірвалося зізнання з вуст Тадея.

Її близькість дурманила, хотілося бути ближчими ще і ще, й не тільки тілами. Душами теж. Говорити з нею хотілося, відкриватися їй хотілося.

— О. Тому ми приїхали саме сюди?

— Ні. Але я подумав, що тобі тут сподобається.

— Так, це краще, ніж клуб чи ресторан… — Гаїна говорила пошепки, підлаштовуючись під його тиху інтонацію. — Але… Можна спитати? Чому ти так розділив спальні?.. Ти і Діана, ви могли б…

— Ти хотіла залишитися в одній кімнаті з Романом?

— Ні, ми ж ледь знайомі. Але хіба ти запросив мене не для того, щоб звести з ним?

— Ні, — різко відповів він, але знову стишив голос, додаючи: — Просто він просив вас познайомити, я обіцяв ще раніше, ото й усе.

— Тоді… дякую. За спальні.

— Гаїнко, хочу, щоб ти знала: тебе ніхто ні до чого не зобов'язує. Ти в безпеці. І я поруч. Коли що — я поруч.

Читайте книгу тут!

А також запрошую вас до роману в процесі “Сорок тижнів з колишнім”!

***

Більше новин від мене, спілкування і подарунків у моєму телеграм-каналі.

Фото, роздуми, відео та цікава інформація про творчість — на моїй сторінці в інстаграмі.

Уривки з романів, можливість зворотного зв'язку — на моїй сторінці в фейсбуці.