Вітаю, любі!!!

Гарного та вдалого всім початку тижня!!!

Запрошую до знижки на емоційну історію кохання, Олі та Олександра. 

​​​​​​Уривок.

— Саш, ти де літаєш? — Покликала чоловіка кузина, і коли він глянув на неї, поцікавилася. — Ти взагалі мене чув? — Розгублено кліпнула та додала. — Я гадала ти маєш знати, з ким спілкується твій син.

Емма розповідала, що малий подружився з якоюсь сестрою Ігоря, але не дуже на це зважав, бо найняв няньку, і це не мало ніякого значення, допоки товариш не почав глузувати. Розповідь Івана зачіпала та викликала приступ гніву.

— Я сам з нею познайомлюся. — В голосі чоловіка, зазвучала сталь. Він осушив стакан, та віддавши його офіціанту, попросив. — Передай їй, що я чекаю її у кімнаті для відпочинку, під номером десять, я забронював цю кімнату, як тільки приїхав.

— Що ти замислив, Возник? — Напружено поцікавилася дівчина.

— Нічого. — Відмахнувся. — Нам просто потрібно поговорити, на одинці. — Останню фразу виділив невдоволенням.

Очевидно холод у голосі Олександра, не подобався Еммі, тому, що вона напружено попросила.

— Пообіцяй, що не ображатимеш її.

— Еммо, я нічого не обіцятиму. — Знову відмахнувся.

— Саш, тоді, я Олю не покличу. — Пригрозила білявка.

— Гаразд! — Сухо кинув, та все ж додав. — Але дещо пояснити мушу.

— Саш! — Закликала до людяності кузина.

— Еммо, не нервуй, тобі не можна. Краще поклич її.

Возник нервуючи подався у кімнату для відпочинку. У серці чомусь зародилася ненависть до цієї дівки, яка нахабно причепилася до його сина. А малий, який по суті, не знав материнської любові, прив’язався до неї.

Олександр поки вперто, не хотів нікого впускати у своє життя. Ще від Наталки не оговтався. Тому ця дівка має це зрозуміти та дати спокій їм з сином.

Олександр увійшовши в кімнату, зупинився біля вікна, спиною до дверей. Навіть бачити цієї дівки не хотів. Просто пояснить їй дещо, та й по всьому.

Стояв напевно хвилин п’ятнадцять, доки у двері постукали. Дозволив увійти. Чув як позаду тихо зачинилися двері, і тихо залунав спокійний ніжний голос.

— Добрий вечір! Це ви просили мене прийти сюди.

— Якщо тебе звати Ольга, то я. — Не обертаючись кинув, та суворо наказав. — Замкни двері...

Знижка тут...

oWNR6vHy — Моя у подарунок!

Приємного читання!

Миру та спокою!