Оновлення історії сільської мажорки!

Вітаю!

Запрошую до нового розділу роману, "Мажорка із села". Сьогодні розділ від Ілони. Жахливі спогади дівчини, викликані підслуханою розмовою зависних тітоньок з магазину.

Уривок.

Одягнувшись, я подалася на галявину, за запрошенням Марка. Дорогою набирала юнака телефоном, але він не брав слухавку. Тому я прогулюючись дійшла до галявини. Тут ледь жевріло вогнище. А на старій вербі, у темряві, сиділа компанія. Я чула голоси друзів. Почувши з поміж усіх голосів, голос Марка, відчула, як моє серце заколотилося в шаленому ритмі. І не роздумуючи рушила до компанії.

— Ой та перестань. Ілона! Ілона! — В цьому зухвалому голосі впізнаю свого Марка. А він тим часом продовжує. — Максиме, ти так розповідаєш, якби я женитися мав на Ілоні. Та вона мені даром не потрібна. У нас он з Іркою мутки. Мені, ця пихата мажорка нафіг не треба. Хіба так, аби порозважатися.

— Ну ти й мудак, Марку! — чую невдоволений голос Максима. — За, що ти так з Ілонкою? Вона ж не винна, що ти народився, не в заможній родині. І взагалі, вона не заслуговує на таке ставлення до себе...

— Максе, припини! Чи може ти з поліції моралі? Хтось має обламати цю мажорку, а, то бісить всіх, своєю присутністю. — розлючено заявляє Марк.

Я яка заховалася за товстим стовбуром старої липи, вся тремчу. Сльози самі котяться з очей. Такої підлості, від свого хлопця я не чекала. Він справді покидьок.

Мені просто хочеться піти, але відчуваю, що сказано ще далеко не все.

— Ви нелюди! — фиркає Макс. — Ілонка на відміну від вас, хороша, щира та людяна. — обурюється Максим. — Марку, я від тебе такого не чекав... Рік зустрічатися, для того, аби просто розважитися. Хто ти після цього? — юнак витримує паузу, а тоді звертається до моєї подруги. — А ти, Ірино? Як почуваєшся? Невже отримуєш задоволення від того, що спілкуєшся з Ілонкою, і спиш з її хлопцем? Совість не мучить? Ні?!! — в голосі хлопця чую осуд.

— Максе, якого хріна, ти чіпляєшся до всіх. — вступається за Ірину, Олена. — Ілона заслуговує саме такого ставлення.

— За, що? — ошелешено перепитує Макс.

Я нервово ковтаю, й омиваючись сльозами хочу почути, — за що?

Історія тут...

Приємних емоцій від читання!!!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
ЛІтература Майбутнього: Людина І Штучний Інтелект
Людство вступає в нову епоху свого існування — майбутнє, у якому штучний інтелект стає невіддільною частиною повсякденного життя, праці, науки, літератури та мистецтва. Ми вже живемо в час, коли технології дедалі тісніше
Початок нової книги
У минулому блозі я писала про те, що планую податися на конкурс на букнеті "За законами магії". Не певна, що з цього вийде і чи встигну я дописати вчасно, адже через школу зовсім немає часу, та принаймні я спробую. Тож
Я твій!? Знижка.
Сонечки, привіт! Поспішаю повідомити, що сьогодні, протягом доби діятиме знижка на книгу Я ТВІЙ?! в сюжеті якої розповідають про палкі почуття Стаса та Сніжани. Сюжет захопить з перших рядків. У книзі є все: випробування,
Розмова, якої не уникнути...
Ну що ж, Кіра та Мир таки поговорили. Емоційно, боляче, але відверто. А ще брехня Мира таки вилізла на поверхню, і Кіра дізналася, який секрет від неї приховував коханий... Напруга просто зашкалює! А чим закінчилась розмова
Він знає, хто вона. Вона ще не знає, що він знає.
Він знає, хто вона. Вона ще не знає, що він знає. Андрій Вишневський. Сорок років. Найкращий кардіохірург Києва. Він не усміхається. Не жаліє. Не повторює двічі. У нього є одне правило, яке він ніколи не порушує: «Не брешіть
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше