Плани, зміни та дедлайни ❤️

Ого, моя основна робота знову стала причиною зникнення книги в процесі з профілю. Ніколи такого не було, і ось знову))

Привіт, мої терплячі!

Вітаю всіх із зимовими святами! Сподіваюся, у вас усе добре ❤️

Кінець 2024 та початок 2025 в мене злився в один суцільний робочий триндець, і я досі не знаю, коли це скінчиться. Вже розповідала вам, що я і секретар, і комп'ютерщик, і статист, і чорт з нагайкою хD Тепер я ще й спеціаліст із впровадження нової електронної системи в лікарні, у зв'язку з реформою МСЕКів. 

Доки розбиралися, вчилися і оцифровували передані справи, історія "Крампус. Моє найтемніше Різдво" втратила актуальність, тому приховала її з профілю до наступного Дня Святого Миколая. Мені дуже соромно за це перед тими, хто читав і очікував завершення. Пробачте ❤️

Дуже сподіваюся, що 2025 рік стане тим переломним етапом, який дасть мені можливість змінитися. Звільнення з лап державної машини після майже 10 років рабства - головний пункт у моєму вішлисті. Тому письменницькі плани поки що не такі грандіозні. 

• "Моя зухвала свобода" - завершити і відновити в профілі (вона так і залишиться безкоштовною);
• "Безсердечний" (про сестру Деменція зі "Серця з попелу") - пишеться, але зараз, на жаль, не так активно, як би мені хотілося. Публікація почнеться, коли буде хоча б половина тексту, щоб не затримувати оновлення.
• "(Не) святий отець під прикриттям" - третя частина серії, з новими героями, але й майже усі ваші улюблені нишпорки з'являться обов'язково)) Також в процесі, можливо буде опублікована одразу повністю, залежно від обсягу.
• Гумористичний роман про мафію. Деякі герої з'являться вже в "Безсердечному", 

— Не знаю, чи ти чув, але сім’я в траурі, і переживає не найкращі часи, — драматично зітхнувши, повідомляє Галіоне. — Найтемніші та…

— Ой, досить, — перебиває його білявка, кривлячись. — Нещасні бідолахи, ти глянь. Ви ще сльозу пустіть для більшого драматизму.

За столиком запала напружена тиша. Тобто, це лише мені вона здалася такою, бо від нахабства цього дівчиська аж піт спиною покотився. Сподвижники хоч і найнижча каста в мафіозному ланцюжку, але Галіоне - позашлюбний син сестри недавно почившого боса, тому його поважали всі, і солдати, і капо, і навіть господарі вулиць. А тут дівчисько в рожевому затикає йому рота… 

Я наче в сюрреалістичному кошмарі. 

— Краще представ мене по-людськи, бо пана Бачинського зараз інфаркт вхопить, — змахнула руками Валері, а тоді, кинувши серветку на стіл, звелася на ноги. — А я піду... подихаю.

І, змахнувши білявим хвостом, пружною ходою рушила до виходу. Залишивши мене наодинці з почервонілими італійськими мафіозі, в поглядах яких читалося лиш одне, - жодних свідків цієї ганьби не повинно залишитися в живих. Ох і підставила ж ти мене, Валері.

— Я її вб’ю, — шепоче раптом Лоренцо блідими губами та промокає спітніле чоло. — Чесне слово, це нестерпно. Нечувано, щоб якась секретарка затикала мені рота. Вона ж навіть не член сім’ї!

Секретарка?

Так, письменницьких планів на рік не так багато, але дуже сподіваюся, що вдасться їх не лише виконати, а й додати декілька нових пунктів. 

Підписуйтеся, щоб стежити за новинами та публікаціями ❤️

Всіх обійняла! *-*