Нетривіальний службовий роман: колишній гонщик + ?

Привіт, сьогодні хочу порекомендувати вам книгу з популярним тегом і відповідною назвою, але дуже оригінальну.  Називається вона "Службовий роман".

Про що ця книга?

Ростислав приходить керувати фірмою батька, бо той потрапив у лікарню. Головний герой постійно всім невдоволений і хоче продати фірму. Героїня ж, Яся, навпаки обожнює компанію і хоче зупинити Ростислава. Вона спочатку його ненавидить, але потім поступово, коли починає розуміти його обставини, її почуття змінюються.

Що це за обставини? 
Виявляється, Ростислав — відомий гонщик, який потрапив в аварію і після того не може набирати високу швидкість. Його дівчина і рада, що він нарешті "кинув" цей недолугий спорт, та й він і сам майже здався, але завдяки Ясі потихеньку починає вірити в себе... 

От тільки у Слави є дівчина. У Ясі — донька і відповідальність, хоч їх обох і тягне одне до одного... Що буде далі? Дуже цікаво =)) 

ЦИТАТА:

 — Отже, ви таки продасте бізнес? — я зітхнула. Було сумно, що керувати моєю улюбленою фірмою міг хто завгодно, її могли зовсім переробити у щось інше…

— Ну, спочатку треба вивести це все на кращий прибуток, — він зазирнув мені в очі. — А потім укладу хороший контракт і попіклуюсь про людей. Щоб вас не звільняли. Думаю, є  такі договори, щоб лишити працівникам якісь гарантії…

 — Зрозуміло, — я зітхнула. — Тоді ви можете почати тренуватися за кермом, як і хотіли. А ми тут справимось, ось побачите, у нас дуже старанні працівники. 

— Я пройду цей шлях разом з вами. Побачимо, що з того вийде. І, Яно, ще одне, — він підійшов ближче до мене. — Дякую. Не знаю, чому ти робиш це. Я ж забираю твою улюблену фірму. А ти все одно мене підтримуєш. Те, що ти щойно зробила, дуже важливо для мене.

 — Ну, ви ж теж мені допомогли, відвезли нас із Алісою до лікарні, хоча могли й не робити цього, — тихо сказала я. 

— Значить, це щось типу ввічливої подяки? — мені здалось, що коли він казав ці слова, то його голос посумнішав.

 — Просто ви хороша людина, — сказала я, чомусь відчуваючи сильне хвилювання. — Така ж, як ваш батько. Я, правда, при першому знайомстві подумала інакше… Але тепер розумію, що в  такого хорошого батька не могло бути поганого сина, — від хвилювання я молола якусь нісенітницю, і сама це розуміла. — Я хочу, щоб ви повернулись у спорт і всіх перемогли. Буду вболівати за вас!  — завершила свою тираду, відчуваючи, що червонію до самих вух…

Читайте "Службовий роман" тут вже зараз.

Це дуже цікава книга!