А потім ця наволоч віроломно дала свідчення...

У останній (що виклав) главі "Пустельника", знову сховалося вкладене оповідання, яке можна читати окремо від основного твору.

Розкажу про нього подробніше.

Було це в році… не пам'ятаю в якому, але, зрозуміло, до війни. Один із літературних порталів задумав видати книгу дія в якій відбувалася б на кораблі поколінь, і під цю справу організував літературний конкурс оповідань.

За результатами голосування, моє посіло перше місце.

Все б добре, але... в якості метра та гуру, організатори затягли на цей конкурс сергія лук'яненка. Прочитав він усі оповідання, розподілив за своїм смаком, і моє не потрапило навіть у трійку лідерів. Хоча, задля справедливості, написав він, що: "окремо відзначу Руслана Шабельника з його оповіданням "Орфей" (тоді воно так називалося).

Тобто з першого місця я просто так, незважаючи на голоси, злетів на незрозуміле "окремо відзначу".

Єдине, що заспокоїло, проект схлопнувся, нікого і нічого не видали, але осад, як то кажуть, залишився.

До речі, саме оповідання починається зі слів, які винесені у назві цього запису, ну або з «***».

Трьома зірочками і закінчується.