Зимова новинка

Переводжу погляд на батька, котрий уважно за нами спостерігає. Він лише схвально киває, на слова він скупий. А от сестра аж палає від збентеження. Мені здається, вона досі не вірить. Свердлить нас очима, стоїть біля раковини і так агресивно тре свою чашку, що здається кераміка скоро лусне.

- Якось дивно, - бубнить під ніс. - Ні з того ні з сього і раптом наречені.

Я вся напружуюсь. Жанну не так легко провести.

- Моя мама ще та пліткарка, - відповідає на коментар сестри Артем. - А ми не хотіли, щоб про нас теревенило все місто. Зараз напридумують всякого, то вагітність припишуть, то ще щось.

Тепер я боюсь реплік Артема. Що він меле? Ще про вагітність заговори, то понесеться. Знову беру його за руку і так сильно стискаю, що він аж смикається.

- Я розумію тебе, Артеме, - подає голос тато і ми всі уважно його слухаємо. - Я теж не люблю, коли жінки забагато теревенять. Але тепер будь готовий до пліток, - хмикає. - Бо ні мою дружину, ні твою матір вже ніхто не зможе зупинити.

Жанна хіхікає, я теж не можу стриматись від усмішки.

Так, я ще в ту авантюру втягнула Артема. Нічого, переживе. Це лише до Різдва, а після свят ми поїдемо у місто і всі про нас забудуть.

- Що ти таке кажеш, Ігорю? - обурюється мама. - Я буду мовчати як риба, якщо треба. Не обов'язково усім знати. Головне, що я знаю, що в моєї дочки життя налагоджується.

Ох, мамо, якби ж ти знала, в яку прірву воно скотилось.

- Ну все, Артему час, - смикаю чоловіка за руку, та він не поспішає залишати кухню. - Я сподіваюсь, ви задоволені його словами.

- А куди це Артем зібрався? Дороги засніжені. Невже щось важливе? - пхає свого носа сестра.

- Моїй машині не страшний сніг, - на ці його слова я тихо фиркаю, згадавши вчорашню пригоду, через що отримую його попереджувальний погляд. - Я їду в магазин, дещо підкупити. За одно навідати друзів.

Так, їхня компашка досі підтримує тісний зв'язок. П'ятеро однокласників, котрі згуртувались ще в школі і стали не розлий вода.

- Васю, і ти пускаєш свого нареченого самого розважатись? - занадто показово реагує Жанна.

Знаю, що вона робить. Вона хоче посіяти між нами сумніви. Та їй це не вдасться, бо ми не справжня пара.

https://booknet.ua/reader/bud-mom-narechenim-b432138?c=4681598&p=1

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Оксана Морус
02.01.2025, 09:16:54

Ох і сюжетик.♥️

Оксана Морус, Дякую ♥️

Інші блоги
Він щось приховує, але не почуття до неї
— Але я не хочу тебе відпускати, — продовжив Скай. — Хочу дати тобі можливість залишитися. Щоб ти була тут. У цьому палаці. Зі мною, Аделі. Кидай ножі, змагайся з моїми гвардійцями. Та до біса — навіть зі мною! Я
Він лише хотів жити…
Вітаю, любі читачки і читачі! Він викликав її у кабінет, а вона одразу зняла блузу (не для того, для чого можна подумати). Проте його пропозиція виявилася більш ніж пристойною! Купуйте сьогодні зі знижкою роман «До
Як подолати кризу письма?
Дорогі автори, дайте декілька порад: як повернути натхнення в потрібне русло? Моя перша історія вже близька до завершення — залишилось усього 7 частин! А от друга частина, «Крижане полум'я. Протистояння», зараз
Коли тебе переслідує твоя ж валіза...
За мною бадьоро чимчикувала валіза! Тонкі пазуристі лапки спритно перебирали по доріжці, кришка була ледь прочинена, з пащі звисав язик, а очиська не зводили з мене погляду. Ну чисто тобі пес, який щойно приніс
Дорогі чітачі
Любі друзі, хочу від усього серця подякувати вам за вашу зацікавленість до моєї творчості! 12 червня я зареєструвалася на Букнеті й виклала першу главу свого іронічного детектива «Пригоди дачного синдикату». Для
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше