Зимова новинка

Переводжу погляд на батька, котрий уважно за нами спостерігає. Він лише схвально киває, на слова він скупий. А от сестра аж палає від збентеження. Мені здається, вона досі не вірить. Свердлить нас очима, стоїть біля раковини і так агресивно тре свою чашку, що здається кераміка скоро лусне.

- Якось дивно, - бубнить під ніс. - Ні з того ні з сього і раптом наречені.

Я вся напружуюсь. Жанну не так легко провести.

- Моя мама ще та пліткарка, - відповідає на коментар сестри Артем. - А ми не хотіли, щоб про нас теревенило все місто. Зараз напридумують всякого, то вагітність припишуть, то ще щось.

Тепер я боюсь реплік Артема. Що він меле? Ще про вагітність заговори, то понесеться. Знову беру його за руку і так сильно стискаю, що він аж смикається.

- Я розумію тебе, Артеме, - подає голос тато і ми всі уважно його слухаємо. - Я теж не люблю, коли жінки забагато теревенять. Але тепер будь готовий до пліток, - хмикає. - Бо ні мою дружину, ні твою матір вже ніхто не зможе зупинити.

Жанна хіхікає, я теж не можу стриматись від усмішки.

Так, я ще в ту авантюру втягнула Артема. Нічого, переживе. Це лише до Різдва, а після свят ми поїдемо у місто і всі про нас забудуть.

- Що ти таке кажеш, Ігорю? - обурюється мама. - Я буду мовчати як риба, якщо треба. Не обов'язково усім знати. Головне, що я знаю, що в моєї дочки життя налагоджується.

Ох, мамо, якби ж ти знала, в яку прірву воно скотилось.

- Ну все, Артему час, - смикаю чоловіка за руку, та він не поспішає залишати кухню. - Я сподіваюсь, ви задоволені його словами.

- А куди це Артем зібрався? Дороги засніжені. Невже щось важливе? - пхає свого носа сестра.

- Моїй машині не страшний сніг, - на ці його слова я тихо фиркаю, згадавши вчорашню пригоду, через що отримую його попереджувальний погляд. - Я їду в магазин, дещо підкупити. За одно навідати друзів.

Так, їхня компашка досі підтримує тісний зв'язок. П'ятеро однокласників, котрі згуртувались ще в школі і стали не розлий вода.

- Васю, і ти пускаєш свого нареченого самого розважатись? - занадто показово реагує Жанна.

Знаю, що вона робить. Вона хоче посіяти між нами сумніви. Та їй це не вдасться, бо ми не справжня пара.

https://booknet.ua/reader/bud-mom-narechenim-b432138?c=4681598&p=1

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Оксана Морус
02.01.2025, 09:16:54

Ох і сюжетик.♥️

Оксана Морус, Дякую ♥️

Інші блоги
Мої думки
Я повільно повернулася до творчості. Ночами мучить безсоння і приходять нові ідеї для книжок. Наразі працюю над книжкою,, Відлуння музики ''. Це буде цікава історія. Я закохана в естетику панк року. В цю правду без прикрас.
Подяка.
Всім привіт! Сьгодні хочу подякувати за чудові рекомендації гарним та талановитим аторкам. Щиро дякую вам за рекомендації на книгу Пристрасть червоної троянди та за рекомендації до моєї новинки Ти лише
Марафон 500 градусів
Марафон 500 градусів Літо - це пора, коли черешні достигають, півонії, троянди та інші квіти, радують своїм ароматом, полуниці забарвлюються у червоний колір, а небо в одну мить блакитне, а в іншу вже заливається густими
Нова книга "Дружина, яку я не памʼятаю"
Чи можна повернути життя, яке ти втратив двічі? Взагалі я не люблю троп амнезії. Особливо, якщо герої вже прошли достобіса випробувань і вкінці мають подолати ще й амнезію, і згадати, як боролися за своє кохання. Але я
Я обіймаю — бо хочу, цілую — бо хочу⚡новий розділ
Привіт, любі Спокусники! Новий розділ вже на сайті: «Скандальна угода з босом» — Ти не аксесуар, Франческо, — його голос став небезпечно тихим, від чого в мене по спині пробіг холод. — Я не граю на публіку.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше