З Новим роком, мої любі! А, що за свято без подарунків?! Буду вдячна, якщо повідомите, чи спіймали промик:) Неприступна гора, що стала його викликом. Байдуже. Подолає. Підкорить. Переконував себе, розуміючи з ким на сьогодні має справу. То не та загнана бідами дівчинка, що схожою була на сіре мишеня, тепер це молода жінка сповнена амбіцій. Скеля. Гостра. З небезпечними вивертами, підіймаючись якою можна поранитись, а при необачності – зірватись.

"Зцілена тобою"

4WcS3EGw

_kzwJ4Kn

OJCoM1h5

Також з нетерпінням чекаю завтра на сторінках гостросюжетного роману "В тіні обману"

Уривок:

– Бувай, Єво. – Іван заплющив очі та увібрав в себе аромат розплетеного волосся. 

Єва підняла на нього очі й усміхнулася.

– Ти, чого? Мене не буде лише чотири дні. Тим паче ти також їдеш. Мені без тебе в маєтку буде самотньо.

Зазирав в очі, думаючи, скільки ще приховує погляд. Дихав нею. Опікувався, а зараз повинен був відпустити.

– Я сумуватиму за тобою. Бережи себе.

– Я також, любий. – жінка притулилась губами до губ чоловіка, відчувши в роті гіркоту від поцілунку. 

Вона покинула салон автомобіля та вирушила на вокзал, озирнувшись на прощання. Погляд Івана був прикутий до дружини. Єва трималася впевнено, ніби не мала наміру змитися з коханцем. Завжди була високої думки про себе, хоча міг посперечатися, що сама про себе так не думала. Навіть тоді на холодній зупинці, проявляла пиху. Як би не ламав, не гнув додолу, поверталася до свого звичного стану. Стійка. І така бажана.

Ваша Тетяна Котило (Вільна Творити).