Розділ 13 вже на сайті!
Уривок:
– Сивий?! На ловця і звір біжить! А я щойно про тебе згадувала! – чую раптом до болю знайомий голос. – Куди ти тягнеш цю худу дівчину? Позбався її, і я тобі обійдуся вдвічі дешевше!
– Згинь, Марго.
– Тільки не кажи, що ти їй уже заплатив! Але я можу і почекати. Я буду в барі. Прийшли офіціанта, коли звільнишся.
Гіршого варіанту завершення вечора і вигадати не можна було.
– Юро, мені вже час додому. Треба підготуватися до завтрашнього слухання. Але ти можеш залишитись, якщо хочеш. Я все одно буду сьогодні майже всю ніч зайнята. Я викличу таксі, не проводжай мене.
– Я відвезу тебе.
– Це не обов’язково.
– Я. Відвезу. Тебе, – карбую крізь стиснуті зуби.
Олена не заперечує і взагалі більше нічого не каже. Я відводжу її додому і їду до себе, аргументуючи це тим, що не хочу заважати їй готуватися до завтрашнього засідання суду.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНесподівана зустріч
Олександра Новацька, Так, дуже невчасно...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати