Рене відчула, як його подих торкається її шкіри, і за мить усе навколо здавалося настільки напруженим, що їй стало важко дихати. Вона дивилася в його очі, спробуючи зрозуміти, що сталося.

— Що ти тут робиш? — прошепотіла вона, намагаючись приховати паніку в голосі.

Алан, здається, почув її, але нічого не відповів, лише стиснув губи і уважно оглянув коридор, ніби перевіряючи, чи немає поруч інших.

Алан схопив Рене за руку, притискаючи її до стіни, і його погляд став різким, навіть загрозливим.

— Так що ж ви з Дрейком насправді робили в коридорах того крила? — запитав він, голос у нього був наповнений неприязню. 

Рене відчула, як серце прискорено б’ється. Вона не мала наміру дозволяти йому маніпулювати нею, і тому відповіла, намагаючись зберегти спокій:

— Тобі вже сказали, що ми просто гуляли. Тому відчепись, Алан!

— Ну гаразд, зроблю вигляд, що повірив. —відповів він.

Рене намагалася звільнитися, але Алан тримав її занадто міцно. Його погляд палав від напруги та злості, але Рене не збиралася поступатися.

— Ти норовлива, так? Не підіймай галас. — шепнув він, притиснувши долоню їй до рота. — Як тобі наша сцена з Асмін у душовій?

Рене блискавично повернула голову і вкусила його за руку, якою він прикривав її рот. Алан здригнувся від несподіванки, але швидко повернув собі контроль, різко відвівши руку.

— Боляче, ти дика, — видихнув він з ледь помітною усмішкою.

— Це було огидно! — вигукнула Рене, її голос тремтів від обурення. — Навіщо ти мені це нагадав?!

Алан подивився на неї з насмішкою:

— Бо хочу знати, чи уявляла ти себе на місці Асмін? — його голос був низьким і майже гіпнотичним. — Я ж бачив, як ти на мене дивилася. Ти думаєш, що можеш приховати? Тобі я подобаюсь.

Рене втримувала погляд, але відчувала, як її обурення підіймається хвилею.

— Ти дурень, Алан! І мені ти зовсім не подобаєшся! — відрізала вона, вкладаючи всю свою злість у ці слова.

Його очі звузилися, і без жодного попередження він різко притягнув її до себе. Його губи знайшли її, і цей поцілунок був наповнений дикою пристрастю, викликом і чимось, чого вона не хотіла визнати. Рене борсалася, намагаючись вирватися,

Його руки тримали її міцно, наче сталь. Її серце калатало так голосно, що вона майже не чула власних думок.

Рене, відчуваючи, як напруження охоплює все її тіло, не витримала. Вона зібрала всі свої сили і різко вдарила Алана коліном у пах. Він випустив її з рук, зігнувшись від болю.

— Що ти робиш?! — простогнав він, відступаючи на крок і тримаючись за пах. Його голос був сповнений шоку й обурення