Челендж: Моє робоче місце — там, де народжується пам’ять
Передусім хочу подякувати пані Єві Ромік за її мудрі поради та пану Сергію Ляховському за надихаючий допис у блозі:
"Кожна історія — це внутрішній світ автора/авторки, їхній досвід та численні емоції, спалахи фантазії або сновидінь. Тож наші історії народжуються в серцях, а справжнє робоче місце літератора — там, де він відчуває найпотужніший зв’язок зі своїми персонажами або сюжетними перипетіями."
Ці слова й підтримка надихнули мене поділитися своїм особистим робочим простором, що живе в моєму серці. Сподіваюся, моя історія знайде відгук і стане підтримкою для інших авторів.
"Моє робоче місце — це не стіл і комп’ютер, а моє серце, де народжуються рядки спогадів. Я — переселенець, і моя творчість супроводжує мене, де б я не був.
Свій шлях у літературі я розпочав не з романів, а з укладання словника української рими. У Маріуполі, моєму рідному місті, я працював над цим роками, але війна змінила все. Моє перше серйозне звернення до літератури — це вимушене нагадування світу про трагедію, яку пережив Маріуполь.
Спогади, які я публікую, — це голос людей, які вижили, але втратили рідне місто. Моя книга — це історія, яка не повинна бути забута.
Чи є у мене амбіції як письменника? Я іноді пишу вірші, і, можливо, у майбутньому спробую видати збірку тих, що народилися далеко від дому.
Друзі, запрошую вас ознайомитися з моїми спогадами:
Читати книгу
❤️ Підписуйтеся та підтримуйте — це допоможе історії жити й долучати нових читачів.
Я передаю цей челендж усім авторам, які теж хочуть поділитися своїм робочим простором і розповісти історію своєї творчості. Давайте надихати одне одного!
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДоброго дня шановне товариство ... Мене звати Максим я військовий... зараз на цьому сайті я видаю поступово, розділ за розділом свою першу книгу... Війна це страшно але навіть у нас життя продовжується і кожен шукає свою віддушину... Для мене нею стала письменницька діяльність Будьте ласкаві, мені дуже хочеться щоб ви прочитали мої перші три розділи і поділилися своїми відгуками, я кожен день я буду намагатися видавати по розділу до того часу поки моя книга не буде завершена ...Книга називається Екран розуму, і знаходиться у фентезі будьте ласкаві подивіться цю книгу мені дуже важлива ваша думка
Максим Veritas, Дякую, пане Максиме! Уже підписався, прочитав і залишив відгук.
Сууупер! Це саме та цеглинка, якої не вистачало в будові букнетівської спільноти!
Єва Ромік, Пані Єво, щиро дякую за вашу підтримку і такі натхненні слова! Дуже приємно, що цей допис став для вас важливою частиною спільної будови. Ваша віра та ентузіазм надають сили рухатися далі. Разом ми здатні створити щось справді вартісне для нашої спільноти!
Ви вражаєте. Я щиро вам співчуваю і бажаю, щоб ви знайшли свій дім на довгі роки. бісить, що в наш час є потвори, що стирають з планети цілі міста.Хочеться прибрати їх, а вони є. Бісить, що в наш час книжку про Маріуполь не видають на папері і не розсилають по всіх школах та інших закладах для старших учнів. А якась, пробачте, з віршиками комічними низької якості надрукована і рекламується як золотий літературний фонд. Вчора бачила знову( Та не буду тут навіть назву згадувати. Гарно, що ви пишете, вас повинні чути і читати.
Олександр Зоря-Заря, так, вірю, і сподіваюся, що і влада повірить і прийме заходи, щоб правда стала відома всім в художньому поданні, а не просто з новин, новини швидко забуваються, а художнє слово закарбовується
Дуже щирі слова, які западають у душу.
Дякую ❤️
Олеся Глазунова, Щиро дякую вам, пані Олесю, за теплі слова! Мені дуже приємно, що написане відгукується у вашому серці.
Ваша підтримка для мене багато значить ❤️.
Дуже приємно, що деякі з моїх думок позитивно вплинули на вашу мистецьку свідомість. Бажаю вам і надалі втілювати свої задуми у нові книжки, які збагачуватимуть українську та всесвітню літературу!
Сергій Ляховський, Доброго дня, Сергію!
Щиро дякую за ваші слова підтримки. Ваші думки справді надихають, і я дуже ціную вашу увагу до моєї роботи. Сподіваюся, що матиму змогу й надалі ділитися історіями, які будуть близькі читачам.
Ваші побажання для мене важливі, і я бажаю вам теж творчого натхнення та реалізації всіх задумів!
Вітаю Вас!
Мені дуже приємно, що моя ідея з робочим місцем починає трансформуватись, перевтілюватись, дорослішати!
Ви робите неймовірно важливу роботу - доносите всім про те, що є насправді.. про війну, про біль, про втрату..
Нажаль, спілкуючись з людьми навколо, я бачу стабільну картинку - у нас війни немає, це там, далеко.. мол що ми можемо зробити.
Я не призиваю сісти й плакати, але не потрібно робити вигляд наче це не наша проблема, не наша складність..
Дякую, Олександр. Підписався!
Євгеній Шульженко, Доброго дня, Євгенію!
Щиро дякую за вашу підтримку та підписку. Ваша ідея з робочими місцями письменників справді має величезний потенціал, і я радий, що зміг внести до неї щось своє.
Згоден із вашими словами — війна торкається кожного з нас, навіть якщо здається, що вона далеко. Потрібно пам'ятати, говорити, діяти. Дуже вдячний вам за розуміння та співчуття. Це надихає продовжувати ділитися своїми історіями.
Також підписався на вашу сторінку, бо такі небайдужі люди, як ви, об’єднують нас усіх у спільному прагненні до перемоги та відновлення.
Дякую ще раз і бажаю вам натхнення для ваших майбутніх дописів та ідей!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати