Ось така у мене формула написання блогів. Ну і натхнення там є — куди ж без нього, але то вже основний інгредієнт і поки він у мене ще не закінчився — користуюся ним на постійній основі)) 

А от восени було не так. Приблизно місяць тому я почала працювала над новою книгою. І з натхненням була печаль-біда... 

Між іншим, ідеться про мій процесник "Будь мені тайною"!)) Це історія одного курортного роману та зустріч через роки. Любителі любовних трикутників — ласково запрошую до читання:))

Так от початок роботи був закладений обкладинкою, створеною мною власноруч. Спершу я створила ось цю її версію (зображення нижче), ще у вересні, й мені вона настільки сподобалась, що мене била нетерплячка — хотілось написати щось під образи цих героїв якомога скоріш)) Однак, не зважаючи на те, що ідей у моєму резерві, хоч лопатою загрібай, але яку обрати я довго не могла визначитись... Почала писати одну. І все наче було добре. Драматургія, інтрига, шалене кохання... Та на сьомому розділу муза сказала, що їй треба "відпроситися з роботи")))) Тиждень не могла без неї творити й в результаті ту ідею відклала "на потім". Вирішила, що то занадто драматично, треба щось легше. Взялась за іншу)) Нову! Легко написала чотири розділи. За день! Гумор, гарні звороти, все красиво і тут..!

І нічого)) Щось знову пішло не так... Почала наново перебирати ідеї. Перебрала декілька старих — написала по розділу. Але... Все було не те... Повернулась до першої історії.

...А  за два дні опублікувала книгу із взагалі свіжо вигаданим сюжетом, не із резерву)))) 

Те ж саме було і з назвою. Спершу це була "Ціна мовчання" (планується для іншої книги), потім "Казка про любов", потім "Будь мені мрією", і зрештою результатом стала офіційна назва "Будь мені тайною", а на обкладинку попросився третій персонаж))) (І дуже символічно, що він багатьох читачів своєю поведінкою у сюжеті дратує — ну точно зайвий у цьому тріо!)))))) 

(Ось це і є офіційна обкладинка)

Та то таке. Щось на творчому. Найцікавіше, що такий досвід у мене вже не вперше!)) Тому все виходить, наче в тому мемі — зарплатня витрачається на "Філадельфію", а зуби з карієсом чекають свого часу зі словами: "Ми що для тебе жарт якийсь?")) 

І так стало смішно з цього, що аж мем вигадала!
Це мій перший мем, до речі))) 

І цікаво, а чи буває у вас так, шановні автори та авторки?)) Поділіться досвідом. Обіймаю ❤️❤️❤️