Додано
18.12.24 12:59:31
А що Вам дарує радість?✨
Вітаю, місяченьки! Поки на вулиці погана погода, а в душі аж ніяк не різнобарвне свято, хотіла б запитати Вас:
А що Вам дарує радість?
Можливо, це митті, проведені з родиною, або ж тепла кава зі смачним печивом… Чи улюблена робота, або ж похід до книгарні за новою книгою, чиї сторінки відразу відведуть Вас до надзвичайної подорожі.
Давайте трохи перепочинемо та напишемо свої моменти радості♥️
А я Вам нагадую про цікаву книгу «Ніколи разом», написану у співавторстві з Вікторією Грош;) Читайте, пишіть коментарі та радійте життю!) До нових зустрічей!
Завжди на зв'язочку ❤️
Просто Віка)
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиРадість дарує мені той момент, коли я живу сам: без батьків, без дружини (у мене її взагалі нема))), без друзів, без нікого... Так мені вдається добре відпочити: зробити багато домашніх справ, прогулятися, поїсти, подивитися телевізор, фільм... Ну, і так далі)))
Самуїл Детектор, В кожного різні радості) Іноді навіть кортить побути на самоті:) Дякую, що поділилися!:)
Мабуть, сидіння у зручному кріслі та атмосфера, що чудово акомпанує зі спогадами. Саме спогади - це найбільше задоволення. Дуже далекі спогади...
Вадим Булава, Напевно, по більшій мірі це спогади дитинства? Бувають меланхолійні моменти, коли хочеться щось позгадувати. Дякую за відповідь!
Тиша. Я з того типажу людей, яким завжди мало тиші.
Міріада Фаєр, Розумію вас. Іноді мені хочеться з кимось побалакати, а іноді побути наодинці та "послухати" тишу. Цього й справді може бракувати.
Дякую за відповідь! Щасти вам)
останнім часом важко сказати, що саме, радості все менше!
Віка Лукашук, Вам теж всього хорошого)!
Для мене моменти радості, коли купую новенькі книжечки.
Ірина Скрипник, Якщо не секрет, то побажала, щоб це свято відсвяткувати разом з рідними) А все інше не таке й важливе)))
Зустріч з рідними. Годину тому нарешті побачила)
Віка Лукашук, Дякую))
У мене на першому місці книги))) І здебільшого саме процес їх написання))
А загалом причин для радощів безліч — варто лиш помічати їх) Один погляд у безкрає небо — й так легко та радісно на душі стає) Чай вип'єш — і теж, тепло та радісно) Чути від рідних та близьких людей слова любові та підтримки — окрема порція насолоди теж)) Життя воно все складається із клаптиків щастя та радощів:))
P.S.: Між іншим, класна тема блогу!)) І світлина)) Так і мріється від неї про весну та сонячні дні:))
Віка Лукашук, ❤️❤️❤️
Обід :)
Денис Неважливо, 100% розуміння і 0% засудження
Спілкування з дітьми. Як з рідними, так і з іншими своїми, в яких вже сьомий рік є класним керівником.
Ніка Цвітан, Як чудово) Діти то квіти життя:)
Дякую за відповідь!)))
Нічого. Давно помітив, що навіть коли дарують щось справді круте, я нічого не відчуваю. Часто подарунки лежать десь навіть не розпаковані, навіть не цікаво, що там. Зарплата прийшла — чхати, родичі приїхали — більше бісить, ніж байдуже, хоча вони й нормальні люди.
Старію, мабуть. Ще й тридцяти немає, а вже дід.
Erleen Nord, Ойой, не завжди подарунки можуть приносити задоволення) Мені якось зовсім не хочеться свят заради подарунків та ін. Більше кортить подарувати комусь щось та побути з рідними:)
Спробуйте зробити подарунки своїм рідним. Хоча б невеличкі, щоб підняти їм настрій, чи здивувати. Спробуйте радіти кожному дню та хвилині, особливо в часи війни. Це допоможе) Це зможе вас трохи змінити. Адже не радіти означає не бачити нічого. А життя занадто коротке, щоб витрачати час на сумні моменти та "старіння":)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати