Бранка по неволі — відчайдушне рішення!

Мирного дня, сонечки!

Запрошую до нового розділу роману, "Бранка по неволі".

Уривок.

Ліфтом на потрібний поверх, я піднялася одна. В основному всі спускаються вниз, лиш одна я підіймаюся наверх.

Знову заходжу у приймальню Бурого, і відчуваю, що тремчу мов осика перед грозою. Та найгірше те, що дати раду своєму тремтінню не можу.

На мене великими очима дивиться білявка.

— А ти чого знову тут? Шефа немає...

Я налякано дивлюся на дівчину, і рівними губами перепитую.

— І, що вже сьогодні не буде?

— Ні, буде. — білявка поспіхом зиркає на годинник на руці. — Десь через годину приблизно. Якщо звичайно ти захочеш його чекати.

Я видихаю. Тут мої бажання зайві. Я повинна дочекатися цього вершителя доль, та вмовити його відпустити вітчима.

— То, що ти чекатимеш? — зацікавлено допитується дівчина.

— Чекатиму. — зітхаю.

— Тоді чекай! Але знай, Орест Йосипович сьогодні не в настрої... — дівчина підходить ближче, іще тихіше додає. — Не знаю чого ти від нього хочеш, але я наполегливо раджу, вибрати якийсь інший день для візиту.

— Дякую! — сухо відмахуюся, та здавлено додаю. — Мені дуже терміново...

— Ну дивись, як знаєш! Я тебе попередила. — тихо кидає білявка, і вже за мить додає. — Я не залишуся. Мене Орест Йосипович відпустив. Тож я побіжу. А ти чекай. Раптом удача посміхнеться тобі.

— Дякую!

Тихо видавлюю, і розгублено оглядаюся по приймальні. Відчуваючи, як від шаленого хвилювання, тілом снує слабкість.

— Ти присідай. Не стій. Чекати ще довго.

Радить збираючись білявка. Я оглядаюся на диван, і повільно крокую до нього. Прикипаю поглядом до секретарки Бурого. Вона така вся доглянута, охайна. Одягнена в одяг відомого бренду. Мені хіба, що мріяти про такий можна. Я вже два роки одягаю себе сама. Справи в Павла йдуть не дуже, тому грошей вистачає лише на необхідне та Соню.

— Все, щасливо залишатися! — розвіює мої роздуми білявка.

— І, тобі щасти! — розгублено кидаю дівчині у слід.

За якусь мить залишаюся одна. Нервово зиркаю на годинник на руці. Година це надто довго.

Ану ж Соня прокинеться. А якщо розплачеться, що баба Галя з нею робити буде?

Кожна хвилина тягнеться нескінченно довго, але я вимушена чекати.

Читати тут...

Приємного читання!!!

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
ЛІтература Майбутнього: Людина І Штучний Інтелект
Людство вступає в нову епоху свого існування — майбутнє, у якому штучний інтелект стає невіддільною частиною повсякденного життя, праці, науки, літератури та мистецтва. Ми вже живемо в час, коли технології дедалі тісніше
Початок нової книги
У минулому блозі я писала про те, що планую податися на конкурс на букнеті "За законами магії". Не певна, що з цього вийде і чи встигну я дописати вчасно, адже через школу зовсім немає часу, та принаймні я спробую. Тож
Я твій!? Знижка.
Сонечки, привіт! Поспішаю повідомити, що сьогодні, протягом доби діятиме знижка на книгу Я ТВІЙ?! в сюжеті якої розповідають про палкі почуття Стаса та Сніжани. Сюжет захопить з перших рядків. У книзі є все: випробування,
Розмова, якої не уникнути...
Ну що ж, Кіра та Мир таки поговорили. Емоційно, боляче, але відверто. А ще брехня Мира таки вилізла на поверхню, і Кіра дізналася, який секрет від неї приховував коханий... Напруга просто зашкалює! А чим закінчилась розмова
Він знає, хто вона. Вона ще не знає, що він знає.
Він знає, хто вона. Вона ще не знає, що він знає. Андрій Вишневський. Сорок років. Найкращий кардіохірург Києва. Він не усміхається. Не жаліє. Не повторює двічі. У нього є одне правило, яке він ніколи не порушує: «Не брешіть
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше