Нова глава ❤️

Вечір в хату) 

Ловіть нову главу 

Обпалені коханням

Ми робимо буквально ще один крок. Потім звучить якийсь тихий свист. Й раптово Девід відпускає мою талію та летить на землю. 

 - Девіде.... - повертаю голову, бачу як на білій футболці в районі серця з'являється багряна пляма. 

Очі закриває пелена, серце зупиняється в ту ж секунду. З моїх вуст виривається дикий крик. Я хочу схилитись над ним, але в цю секунду Мейсон ловить мене, та починає відтягувати від Стріта. 

 - Ні... ні... Девіде...

 - Елена, треба валити з відси. Він мертвий. Чуєш. Він помер. Тікаємо. - Починає тягнути мене кудись. Але мої ноги не рухаються. Вони ніби стали ватні. 

 - Ні, як ти можеш це казати. Відпусти. Девіде... - сльози градом заливають моє обличчя. Я кричу, але не борсаюсь. Сил не має. 

Також для вас в мене є промо до книги 

Солодка кара протистояння

2Bky8By0 

Всім гарного вечора ❤️

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Дякую. Мирного неба над головою всім

Фредеріка Фома
16.12.2024, 18:49:37

Валентина Головатюк, дякую ❤️ Бережіть себе ❤️

Інші блоги
Моя співуча історія та флешмоб Мелодія кохання
Сьогодні в мене особливий день! Моя нова історія «Один ритм на двох» вже опублікована, і вона стартує в межах неймовірного книжкового флешмобу «Мелодія кохання», який створили прекрасні авторки Крісті Ко
Зустрічайте новинку на конкурс! «тамін і Валерія»
Дорогі читачі та автори! ♥️ Мене довго не було на Букнеті: я не вела блог і не викладала нові історії... Але все це тому, що я збирала сили та натхнення! Я щойно повернулася з неймовірної, колоритної Одеси — оновлена,
Як же Макар дізнався, де Ксенія? ヅ
Нічого не прогнозувало раптового завершення шоу, як неочікувана поява Макара ヅ Він рішуче... виніс Ксенію з клубу, не давши додивитися виступ хлопців. Тим більше взяти в ньому участь (який негідник!) ☺️ Як же він
За воротами
Сьогодні о 18:00 виходить Глава 18 книги "Хоругва Землі" Ворота залишилися позаду. Попереду — земля, яка давно перестала бути звичною. Місце, де минуле все ще нагадує про себе, а кожен новий крок змушує уважніше
Деякі речі не варто будити... але доведеться.
Ми шукали прихистку, а знайшли інструменти для кінця світу. Старейшини були обачнішими, ніж ми думали. Коли твоя нова фортеця — це не просто стіни, а спадщина тих, хто був до тебе, ти стаєш заручником їхніх таємниць. У
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше