Доброго вам ранку!

Останніми днями я викладаю "Академію Фейлім" трохи не по графіку, але все одно оновлення щоденні. Намагаюся привести до ладу свій власний графік сну, бо щось я зовсім була перетворилася на вампіра і навіть часник не допомагав його вбити в мені))))) 

Якраз виклала новий розділ. Заходьте почитати, там якраз починаються цікаві події. ;) 

Ну і візуалізація сукні Ейлірейн. Ми довго билися з ШІ, щоб він мені видав те, що я хотіла, але все одно прийшлося редагувати картинку в фотошопі. Зате вийшло все саме так, як я уявила. 

— Хотів би я опинитися подалі звідси. З вами, — видихнув Мортенн мені у вухо і мені відразу захотілося притулитися до нього сильніше.

— Навіщо? — спитала я, грайливо схиливши голову набік.

— Щоб на нас так осудливо і здивовано не витріщалися.

— І все?

— І щоб обійняти вас міцніше, — отримала я несподівану відповідь.

— І щоб мене поцілувати? — слова вирвалися з мого рота, перш ніж я встигла подумати.

— Хто знає? — Мортенн відповів мені лукавою усмішкою. — Можливо.

Світ перестав для мене існувати. Були тільки його руки, очі та усмішка. Я відчайдушно хотіла притулитися до його губ своїми, але на нас дивилися сотні очей і ми не могли дозволити собі зробити таку дурницю.

Наступний розділ вже чекайте за графіком, опівночі. :)