Фінальна редактура Заклинательки

Вітаю, шановні читачі!

Хочу попередити, що сьогодні у вас можуть вистрибувати повідомлення про оновлення ЗАКЛИНАТЕЛЬКИ ДЛЯ МАГІСТРА, але не спішіть перевіряти: найближчі пару годин буде йти злиття розділів. Фінальний же розділ з'явиться ближче до вечора. Так, я не буду цього разу тягнути вже до опівночі)) В моєму ТГ-каналі про це буде повідомлення. А ще там будуть деякі подарунки, й не тільки сьогодні - не пропустіть))

І, раз я в же тут, то не можу не запросити ще й до іншої своєї історії, що публікується повним ходом: ДРАКОН У НАВАНТАЖЕННЯ. Потраплянка з нашого світу опиняється у світі альвів. Комусь, може, більше до вподоби називати їх ельфами, а от в мене слово "ельф" асоціюється з казками, котрі читала в дитинстві, й там ельфи були досить противними створіннями невеличкого зросту, які часто викрадали дітей, залишаючи не менш противних підмінників. Тому, германська назва "альви" мені подобається більше))

До речі, про ельфійські вуха)) В самих міфах про альвів видовжені вуха прибульців до ірландських земель не згадуються. Високі, гарні, світловолосі й войовничі. Володіли якимось невідомими місцевому населенню засобами ведення бою, за що їм й були приписані чарівні здібності. Проте, згодом, це не завадило витіснити прибульців з зайнятих земель, хоча займали вони території, що на той момент пустували, ще й допомогли місцевим вигнати злобні племена фоморів. Але людям було все мало. Звідси й залишилась в міфах нелюбов альвів до жадібних людей.

Приємного всім читання й мирного неба над головою!