Коли ЕмоцІЇ Проти Розуму

 

Як часто ви усвідомлюєте, що всі події навколо нас сприймаються в призмі власного "я"?

Ми знаходимо те, що шукаємо. Майже завжди. Так, є беззаперечні факти, але емоційні люди частенько більше вражені власними сподіваннями та суб'єктивною оцінкою конкретних подій.

Наприклад, невпевнені в собі люди завжди почуватимуться утиснутими, ображеними та недооціненими. Хай навіть це зовсім не так.

Образа душитиме так сильно, що будь які раціональні доводи втратять сенс. Чому?

Тому що ображений чи ображена почули те, чого боялися. Те, що вважали своїм недоліком, за який соромно.

Не просто так мудрі люди наголошують на тому, що єдиним дійсно корисним є вміння керувати своїми емоціями. В часи, коли нам кажуть, що їх потрібно випускати, аби не було вибуху пізніше, ці висновки викликають посмішку.

Я сама часто наголошую на тому, що стримувати реальні емоції занадто довго, є небезпечним і руйнуючим моментом. Однак важливо не просто викидати зайві переживання з голови, а аналізувати їх і знаходити реальні причини. І вихід знаходити правильний.

Розпсихуватися і наговорити близьким чи колегам усіляких дурниць, то дуже просто. Буває. Та чи варто без кінця шукати виправдання власних недоліків?

Чи не краще розібратися в тому, що саме змушує тебе недооцінювати себе, виливати негатив на ні в чому не винних людей? Цей шлях довгий, але деякі люди ніколи на нього не стають.

Роблячи гірше лише самим собі.

Люди змінюються. Але лише тоді, коли мають особисту потребу в цих змінах. Вони навіть не перестають бути емоційними, але намагаються це контролювати.

Сьогодні опівночі Максим знову не впорається з емоціями. І до чого ж це приведе?

КОХАННЯ НЕДОСТАТНЬО

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Запрошую на новосілля))
Любі мої читачі та підписники, я нарешті вирішила всі питання щодо моїх авторських сторінок. Книжники Червона шапочка. В бою зі своїми тінями. , Колобок у пастці науки, Продана рідною матір'ю переїхали на пмж за адресою
Моє робоче місце — там, де народжується пам'ять.
Челендж: Моє робоче місце — там, де народжується пам’ять Передусім хочу подякувати пані Єві Ромік за її мудрі поради та пану Сергію Ляховському за надихаючий допис у блозі: "Кожна історія — це внутрішній світ
Про плани ♥
Вітання найкращим у світі читачам! Ви можете спитати, чому саме зараз я вирішила поговорити про плани, а не в останні дні року. І я відповім, що мене тіпає від блогів про підсумки року. Підсумок один ­ — у країні досі
Дякую✨ [відповім на запитання ]
111 Яке гарне число✨ Я хочу сказати щиро кожній так кожному дякую, за те, що ви зі мною, за те, що вам цікава моя творчість, за вашу підтримку, за ваші коментарі та просто за те, що ви є❤️ З радістю відповім
Яка була Ваша перша історія? Для чого пишете?❤️
Вітаю, місяченьки! Ми з Вами вже давно, але розмовляли на тему того, як Ви почали писати. Однак сьогодні я б хотіла спитати саме з чого була розпочата літераторська праця:) Тобто в коментарях попрошу Вас коротенько розповісти
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше