"Знайдені. Перший" Євгенія Шульженка | Рецензія
Дисклеймер
Читання — штука суб’єктивна
Твір «Знайдені. Перший» Євгенія Шульженка прочитаний мною в рамках Марафону від Тетяни Гищак.
Жанр: фентезі, містика / жахи.
Кількість сторінок: 9.
Вступ
«Знайдені. Перший» — приквел до основної книги «Знайдені». Це коротка передісторія про те, як головний персонаж, Іван, потрапив до загадкового лісу.
Сюжет
Події розпочинаються з пробудження Івана та його детальної боротьби з будильником (життєво, бо якщо ви можете прокинутися з першого разу, ви — герої!). Нарешті, поборовшись зі сном, Іван одягається та вирушає в ліс, куди ходив вже безліч разів з батьком. Але щоб не грибочків назбирати, а… впіймати зайця.
Я так розумію, це було щось свого роду ритуалу,
позаяк часто повторюється думка на кшталт цієї:
аби батько був задоволений.
Вже в лісі Іван помічає дивину, наче ліс вирішив влаштувати йому пастку: мертва тиша. Але зайці самі себе не впіймають, тому наш сміливий герой відкидає всі страхи та сумніви геть і йде далі — на зустріч містицизму. Однак не він зрештою зайців вполював, а ліс — його. Як саме це відбулося, дізнаєтеся, прочитавши твір.
Що можна покращити?
Твір потребує редактури. Цю роботу я б не довірила ШІ чи онлайн-редакторам, бо ті банально не бачать одруківок. Наприклад:
«Уві сні, [зайва кома] хлопець махнув рукою, відганяючи світло, що било прямо в закриті [заплющені] очі».
«”Тренувань на сьогодні досить” [пропущена кома] - [дефіс замість тире] подумав та задоволено хмикнув…»
«В ту ж мить, [зайва кома] телефон, що лежав на тумбочці, почав голосно верещати. Махнув рукою [хто, телефон?] та не втримав телефон, від чого гаджет впав на підлогу, продовжуючи свої співи».
На цьому моменті хочу акцентувати увагу. Автор пише від третьої особи, але, видно, щоб уникнути повторів, пропускає підмет — і в результаті це призводить до казусів. Так, подеколи для милозвучності й варто упускати він-Іван-хлопець, але уважненько, щоб не приписувати предметам того, чого вони не робили.
Висновок
Як відомо, кожен талант потребує невтомної праці. Всім нам є, куди рости і над чим працювати. Зичу авторові натхнення мішок для написання наступних історій ✨✨✨. Впевнена, він нас ще здивує!
P.S. Більше рецензій можна переглянути тут
Читайте хороші книги та бережіть себе
♥♥♥
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКласна рецензія, як завжди!) Картинки шикарні✨Ти розумничка❤️
Тобі самій — натхнення мішок та гарного настрою!)
Не дивився багато інших рецензій, але ваша схожа на окремий твір і це чудово. Завжди цікаво побачити як бачить читач те, що написав ти. Інколи скільки всього неочікуваного)))
Заради цього не пожалкував би часу на прочитання рецензії.
ПС важко, але чому не ставите оцінок? Скажімо 7/10, чи "апрувд бай трунова".
ПС2 Я вирішив це для себе якщо щось сподобалося то пишу, ні то і на тому спасибі) тому максимум писав би тільки позитивні але мало про що є писати.
Думаю, автори б пережили негатив, головне щоб потім читачі не приходили в коментарі відстоювати "кровинушку" тим самим роблячи ведмежу послугу.
ПС Зайду в гості. Напишу як є. Не про кожен розділ, але без спойлерів типу чому того вбили а радий за ту, що вижила і вкінці спаслася. Таке сам видялаю. Хоча, як правило, то все були позитивні відгуки... Шкода, що спойлери приховувати не можна.
Ханна Трунова, Загалом правильно, бо не всі можуть пережити оцінку нижче десяти)
Рецензія та ілюстрації просто чудові)) Ти як завжди постаралась на славу)) З задоволенням б прочитала))
Єва Лук, Дякую(〃^ー^〃)
Коментар видалено
Погоджуюсь, що ШІ- редактори не можуть вполювати усіх помилок.
Багато авторів на них покладають великі надії, але результати говорять самі за себе.
Гарна рецензія, а візуалізації - чудові!
Дякую ❤️
Олеся Глазунова, Дякую(〃^ー^〃) Така моя місія)
О, ти зробила рецензію на Євгенія. Не читала цю історію, не можу нічого сказати про шо там і як написано. Але те, що я читала, мені сподобалось. Так, є моменти і варто передивитися твір. Але СтАлічний такий впертий, шо скоро усі книги будуть блищати.
В мене теж є така проблема, треба конкретно засісти за редагування. Але з телефону, то так.... шось не дійду ніяк.
Ханна Трунова, Мабуть...
Дякую, Ханно, за рецензію та критику. Я так зрозумів, що основний камінь (точніше майже скеля), що кинута в мій город - це граматика((( чесно скажу, не зовсім я був гарним учнем в школі та і російська мова ще дає про себе знати.
Вже зараз розумію, що більш враховую ті моменти, про які ви детально написали. Ця історія написана пару місяців назад, після чого я ще багато написав. Як ця так і інші історії потребують редактури і покращення свого вміння грамотно писати.
Чесно, не приємно читати такі відгуки. Але це «не приємно» відноситься не до вас, а до самого себе.
Дякую!!! Граблі на шляху і потрібні для того, щоб наступного разу їх обходити)))
Євгеній Шульженко, Та не так там все жахливо, не утріруй))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати