Привіт! Вчора на книгу «Нестерпна» було відкрито передплату! Щиро дякую усім, хто уже придбав книгу, або ж збирається це зробити. І хоч тризубів на сайті більше немає, частину виручених за книги коштів я надсилатиму на допомогу ЗСУ, адже завдяки ним ми можемо читати та писати. Жити. 

Уривок від імені Аліси з платного розділу: 

Але мене однаково тягне до Макара. І я, запевняючи себе, що все це несерйозно, знову йду до нього. 

А тепер, коли Макар мене так фантастично цілував, я не могла відмовитися від цього. А мала б піти. Мала б взагалі ніколи не приходити до цієї квартири. Бо він так схожий на колишнього. Хоча ні, це радше Андрій схожий на Макара. Яка ж іронія, чи не так?

Але Макар гірше колишнього. Бо він перший, кому віддала своє серце. Бажаніший. І з думок не виходить практично ніколи.

Прикро, що я йому не потрібна.

Уривок від імені Макара з платного розділу:

— Не думав, що це буде так складно, — нервово всміхнувшись, відвів на мить погляд і глибоко вдихнув, повертаючись до її обличчя уже з більшою впевненістю. — Не танцюй більше в клубі. Будь ласка.

Аліса здивовано кліпнула, немов не вірила в те, що почула. А за мить між її брів з’явилася незадоволена зморшка, яка тут же зникла, змінюючи вираз обличчя дівчини на розгубленість. Миленька опустила голову, поглянувши на мої черевики. А я весь цей час не рухався і навіть не дихав.

Коли ж вона знову підвела на мене погляд, то в її очах з’явився знайомий холод. 

Який крижаною стрілою врізався прямо в мої груди.

— Завтра мій останній виступ. Я й не збиралася там довго працювати, Вовче. Хотіла лише позлити тебе. Тож не вий, — стукнувши долонею мене по плечі, Аліса відчинила двері, сіла в салон і одразу поїхала, навіть не потурбувавшись про те, щоб прогріти двигун. Я ж залишився стояти на морозі, відчуваючи стільки всього суперечливого: від порожнечі й до полегшення…

До речі, в цьому розділі є багато подарунків для тих, хто придбав книгу)

Мої соцмережі:

Телеграм

Інстаграм

Фейсбук сторінка

Далі тільки цікавіше❤️