Вітаю мої любі. Ловіть уривочок з нового розділу роману "Повінчані долею". Чим далі буде гарячіше. Тому приєднуйтесь до читання ♥️ 

— Мій син хоче повідомити вам радісну новину, — вступила в розмову місис Уорт. Джейн зраділа й була в приємному очікуванні. 

— Про яку новину йдеться? — містер Паркер уважно подивився на місис Уорт. 

— Мій син одружується, — заявила місис Уорт. Джейн мало не вискочила з місця. Нарешті. Він попросить її руки. 

— Справді? Й хто ця щасливиця? — спитав містер Паркер з сарказмом. 

— Міс Хамфрі. Мілісент, люба підсядь ближче, — промовила місис Уорт до білявки яка скромно сиділа трохи далі від неї. Посмішка Джейн одразу ж зійшла з обличчя. Вона навіть відкрила рота від подиву. Як це Персі одружується з іншою? Цього не може бути. Він же казав що її кохає. Й хоче бути з нею. Дуже хоче. 

— На коли назначено дату весілля? — містер Паркер байдуже роздивлявся гостей. Хоча добре знав, що його доньці зараз дуже важко. Бідолашна Джейн. 

— На цю осінь. У вересні, або у жовтні. Та це не має значення. Мілісент та Персі обов'язково одружаться. Бо вони ідеальна пара, — з радістю вимовила місис Уорт. 

— Що ж вітаю. У вас дійсно дуже гарна невістка, — сухо відповів містер Паркер. 

— Так. Я це знаю. Тиха й чесна. А головне розумна. Та у нас буде до вас одне прохання, містер Паркер. Скажімо по старій дружбі, — змовницьким тоном сказала мати Персі.