Любов - ненависть - прощення?

Не вірте людям, які кажуть, що будуть з тобою і в дощ і в сніг. Будьте з тими, які доводять це діями. І я зараз не про погоду)

Я отримала дуже цінний досвід - треба покладатися тільки на себе. Думати своєю головою. Та нажаль.... чекати ножа у спину ( І цей ніж я сама всунула у руки, та просила: якщо будеш бити, то бий у груди. Лиш один удар у серце і я буду вільна від клятв та ілюзій. Але ні... Той ніж, що стирчить зі спини був тупим. І я майже місяць не розуміла, що мені заважає, а потім подивилася у дзеркало та врешті помітила руківку. Чому? За що??? 

Вже пройшло дуже багато часу. Рана від тупого ножа повільно загоюється. Але я його не викидаю, чекаючи змоги кинути у груди та врешті помститися за те, що змусили пережити мене. 

 

А тепер до діла ) Як ви відноситеся у книгах до тропу "від любові до ненависті" та "любов - ненависть - прощення (забуття)"? Чи вірите, що можна дійсно пробачити кривдника? 

У своїх книгах я його використовувала декілька разів. Але тільки між двома персонажами ця ненависть залишилася незмінною до кінця - це Рада та Морл з книги "Леді Вольфрам"Інші герої змогли пробачити свого кривдника та відпустити.

 

 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ніка Цвітан
22.11.2024, 12:34:42

Пробачити треба лише заради душевного спокою Колись моя бабуся казала: "Прости і відпусти". Пробачити, але не відпускати з пам'яті зраду, підлість і насилля. Не вірю, що їх можна простити і відпустити. Хіба не будуть виникати питання: Де? З ким? Можливо? А це сумніви, сварки, стрес. Ні спокою, ні щастя. Не вірю в щасливий кінець після прощення. Багато випадків бачила й нічого там хорошого немає, особливо де зрада, підлість й насилля.

Анна Стоун
22.11.2024, 13:14:07

Ніка Цвітан, Так ( Мені часто казали пробачити та відпустити. Але деяких людей навіть заради себе не можу відпустити. Наче повинено вже відболіти, але я тягну образу далі. Знаю, що далі через це у мене будуть проблеми з довірою. Але тягну. Колись подруга зрадила, почавши зустрічатися з моїм колишнім (вони зійшлися через 2 дні після нашого розставання). Його я пробачила та відпустила на диво швидко. А ось "подруга" залишила великий шрам. Виявляється, що втрачати друзів удвічі болючіше ніж тих кого кохав. Зараз ситуація схожа ((

avatar
Любава Волошин
22.11.2024, 11:05:58

Вчинки бувають різні і не всі варто прощати...

Анна Стоун
22.11.2024, 11:52:48

Любава Волошин, Я б ніколи не змогла пробачити зраду та фізичне насилля

avatar
Ханна Трунова
22.11.2024, 09:25:30

Цікавий троп...) зазвичай мені нравки від ненависті до любові, а не навпаки. Але незабаром писатиму від любові до ненависті.
Щодо прощення мені подобається думка, що це не означає применшувати наслідки скоюваного чи дивитися крізь пальці на скоєне, а означає відпустити гнів та образу (витягнути меч зі спини). Бо одне діло, коли словами ображають, інше коли фізична наруга...

Анна Стоун
22.11.2024, 10:04:36

Ханна Трунова, ❤️

Як на мене, просто не потрібно будувати у своїй голові очікування щодо когось/чогось. Адже саме через НАШІ очікування на певну поведінку людини, поступки і тд, ми страждаємо, якщо ця поведінка/поступки не відповідають цим очікуванням)

Анна Стоун
22.11.2024, 10:04:03

Радомир Український, Усе вірно )

Інші блоги
Те, чого не було
Вітаю, друзі! У новій главі "Променів надії", Олексій виявив, шо у нього є ще одна сестра, а також дізнався чимало цікавого з минулого його батька. Схоже, нова експедиція у Темряву неминуча... Читайте, коментуйте,
Нетерпимість у письмі: коли хочеться дійти до фіна
Один із викликів, який супроводжує мене під час написання, — це бажання "перескочити" через усі деталі та скоріше дійти до фіналу. Здається, ніби історія вже жива в моїй уяві, і хочеться миттєво поділитися всім —
Труднощі та сумніви, які доводиться долати
Найскладніше для мене — це сумніви. Чи буде ця історія цікава? Чи зрозуміють читачі персонажів так, як розумію їх я? У такі моменти я відкладаю текст і повертаюся до нього через кілька днів, щоб глянути свіжим поглядом. Ще
Створення персонажів: душа історії
Персонажі для мене — це не просто вигадані особи. Вони завжди мають частинку мене, людей із мого оточення чи навіть випадкових знайомих. Коли я створюю нового героя, я запитую себе: Хто він/вона? Що пережив(-ла)? Які
Він бере мене за руку і цілує пальчики...
Вітаю, мої любі Натхненники!!! В цій книзі буде багато драматичних, сильних та шалених емоцій!!! Готуйтесь до того, що буде і боляче за героїв, і весело з героями, і пристрасно з героями і боротися за кохання ми будемо
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше