Еріка: От і почалася моя велика подорож до… незвіданого. Хоч і брати намагалися підтримати мене своїми балачками, але я точно знала: це не вони зараз направляють коня до воріт цієї зловісної академії. Це не їх чекає зустріч із невідомими спадкоємцями, і це не вони будуть відчувати, як тремтить кожен м’яз від напруги.

Столиця зустріла мене яскраво — шумна торгова вулиця, аромати, від яких паморочиться голова, і ще й подарунок від братів… Їм вдалося хоч трохи мене розвеселити. Але от, коли позаду залишилися їхні прощальні слова і сміх, переді мною відкрився вид на майбутню “академію тортур”. Чорний замок, демоничні вежі й ліс за ним — наче з іншого світу.

Яка ж буде ця академія? І чи вдасться мені пройти цей шлях, не втративши себе? Побачимо.

Якщо вам спободобалась анотація до глави, то запрошую прочитати "Академія спадкоємців і серце дракона". Буду чекати на вас ;-)