Замовляння
Вітаю!
Продовження роману Зрада вже тут! Зустрічайте 19 частину, де йдеться про замовляння.
— Я в захваті від вашого чаю, бабо Маня! — зізналася Ірина.
— Це мій фірмовий рецепт! Ще з часів голодування. У ту пору чайна заварка була на вагу золота. Ось люди й вигадували, хто на що гаразд. А я ось звикла і без нього вже не можу. Покупна заварка й поруч не стоїть!
— Це точно! — підтвердила дівчина, відсьорбуючи запашний напій.
— Ти пий, пий... Малина, вона для жіночого здоров'я корисна! Так і Матвій каже.
— Хто? — мало не вдавилася Ірка.
— Дід Матвій. Чи забула вже?
— Не забула. Просто дивно, що він у вас ще й генекологом підробляє! — пожартувала вона.
— Даремно смієшся, дівко. Матвій знається на травах. До нього й досі багато хто за лікуванням звертається.
— Ага. Особливо з жіночими проблемами, — засміялася Ірина. — Бачила я, а як же!..
— А ти не смійся, коли не знаєш, — дорікнула їй стара. — Матвій навіть безпліддя лікує! Вже он скільком допоміг завагітніти.
— Цікаво, чим саме допомагав?! — знову розсміялася дівчина.
— Та ось, до речі, про Матвія я й хотіла з тобою поговорити, Ірко.
— А в чому справа? Знову горілка і закуска «для потойбічних сил» знадобилася?
— Ти не глузуй, а слухай! Адже з Андрюхою допоміг дід упоратися? Інтерес мужик не втратив. Виходить, що Матвій свою справу зробив. Так чи ні?
— Ну, так, — погодилася Ірина.
— Ото ж бо! А тепер треба просити його заговорити твого Андрюху!
— Що зробити?
— Замовляння накласти, що захищає від смерті!
— А що, хіба таке можливо?
— Якщо добре попросити, то можливо! Я знаю, що він робив таке раніше.
— Залишається сподіватися, що дід не забув, як це робиться.
— З пам'яттю в нього все гаразд, не сумнівайся, склерозом ще не страждає!
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати