Іллюстрації

За допомогою ШІ я створила іллюстрації до своєї книги "На шепіт у пітьмі" . Вони присутні вже на сторінках, але хочу показати ще й тут. 

 

Головна героїня Марана

Головна героїня Марана

 

Полудниця

Полудниця

 

Поселення Тихолісся

Тихолісся



Тихий Ліс

Тихий ліс

 

Буде ще)

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ірина Скрипник
15.11.2024, 13:31:32

Гарно вийшло ❤️

Рейна Кроу
15.11.2024, 20:45:18

Ірина Скрипник, Дякую ❤️

avatar
Софія Анрі
15.11.2024, 09:47:34

Вау! Чудові ілюстрації)

Рейна Кроу
15.11.2024, 09:58:26

Anrimoto, Велике дякую) Хотыла спочатку щось чорно-біле, але потім передумала)

avatar
Міла Шан
15.11.2024, 09:44:33

Красиві, атмосферні)

Рейна Кроу
15.11.2024, 09:57:13

Міла Шан, Вельми вдячна, старалася)

avatar
Ханна Трунова
15.11.2024, 07:51:31

Дуже гарні ілюстрації❤️ заворожують...)))

Рейна Кроу
15.11.2024, 08:01:16

Ханна Трунова, Дуже дякую) Мені теж подобається, бо здається передає потрібну атмосферу)

Інші блоги
Дорогі чітачі
Ловіть нову главу «Пригоди дачного синдикату-3. Єгипетське „сафарі“»! Здавалося б, звичайна екскурсія: походили по бедуїнському табору, усе роздивилися, помилувалися місцевим колоритом — і вже можна було
Що гірше: передбачуваний фінал чи нелогічний?
Всім привіт. Уявімо дві книги. У першій ви ще задовго до фіналу здогадалися, чим усе закінчиться. І ось остання сторінка. Ви мали рацію. Трохи розчарування, але історія все одно була цікавою. А тепер друга книга. Фінал абсолютно
Письменникам від читача!
Років із двадцять тому можна було з упевненістю сказати, що більшість із нас, так чи інакше — читачі. Сьогодні, з розвитком всіляких образотворчих засобів, це вже не так. Ніт! Вміти читати все ще потрібно) Але от читають
Вайб книги "Стійкий до майбутнього"[futureproof]
Вітаю, друзі! От і прийшов час для [futureproof], тож поспішаю поділитись атмосферою своєї фантастики: Психологічна драма Космічна фантастика Трансформація у звіра Сильні персонажі Самоусвідомлення Людство
Здається вони створили щось прекрасне…
— Ти неймовірна, коли лютуєш... — прошепотів він мені в губи, торкаючись самої душі. Я зціпила губи, стримуючи стогін, і вперлася долонями в його міцну, важку грудну клітину. Відхилилася назад, намагаючись вирватися,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше