Пробило мене на душевність посеред ночі) 
Я ніколи не спілкувалась з Вами відверто, тому виправлятиму це) Якщо Вам подобається рубрика "Відвертості", можемо запровадити її як традицію. Наприклад, кожного вівторка, я писатиму блог зі своїми "відвертостями", а Ви у коментарях розповідатимете щось про себе. Як Вам така ідея?

Сподіваюсь камінням мене не закидаєте)) 
Ну а поки Ви думаєте над цим або можливо навіть смієтесь, я почну...)

Два роки тому, я знайшла в собі сили написати свою першу книгу. Як я до того дійшла, спитаєте Ви? Відповідь проста як п'ять копійок)) Кожну ніч я читала романи їх було занадто багато, тому всі вони здавались мені якимись схожими й однаковими. Я зловила себе на думці, що  в моїй голові з'явився сюжет хорошого роману. Звісно, я одразу сіла його писати, але тут мене чекав капкан у який я сама себе загнала. 

Виявилось одного сюжету було мало, адже без продуманих арок героїв мій сюжет закінчиться вже на третій главі. Але я не зупинялась. Декілька днів витратила на створення головних та другорядних героїв, трохи змінила сюжет, бо з тією кількістю інформації що в мене була, я могла собі це дозволити. А далі...Кожну ніч, я вкладала свою двохрічну донечку спати, а сама сідала біля вікна з чашкою міцної кави та продовжувала писати. Закінчувала біля чотирьох ранку, робила ранкову каву для чоловіка, проводила його на роботу, й тільки тоді сама лягала спати. 

Було важко. Вже через декілька місяців щоденної писанини, мені хотілось плюнути на все й жити далі, як жила до цього. А з їншого боку, я розуміла що зробила досить великий крок й нарешті змогла віднайти справу якою подобається займатись. Я була в декреті. Геть в іншій країні.  Морально було важко. Чоловік зіграв велику роль, коли я була за крок до того аби кинути цю справу. Зупинив мене, підтримав, й головне сказав правильні слова які пробудили в мені бажання творити. Але знаєте, згодом я зрозуміла, що бути людиною яку потрібно постійно підштовхувати до чогось - дно. 

Зараз, я з гордістю можу сказати, що є сама для себе мотиватором. Але звісно найбільшими мотиваторами є для мене мої читачі які дійсно полюбили мої книги та світи які я в них описую. Я дякувала й дякуватиму кожному та кожній, хто читає мої книги. Моя підтримка -Ви! Якщо  Ви будете зі мною, мій дух ніколи не впаде)