Вітаю, 9 розділ вже чекатиме на вас з ранку)))

 

Це уривок з наступної глави книги " Я Богиня?"

" - Твої зелені очі зводять мене з розуму, - чомусь трохи охриплим голосом прошепотів він. Достатньо було легкого поцілунку, але щось завирувало в його крові. Він ніжно і пристрасно цілував її стулені губи, потім вони розкрилися, як бутон, і він зміг насолодитися першим поцілунком. Він раптом зрозумів - це був її перший поцілунок. Ще мить і ... він просто зрозумів, що вона пішла. З неприхованим смутком він відсторонився від Лілії. Він узяв себе в руки, і на обличчя повернулася вираз легкого глузування та байдужості.

- Після такого поцілунку ви зобов'язані на мені одружитися, - у неї запаморочилася голова. - Вибачте, мій коханий, мені стало погано, - і вона сперлася на двері.

 - І в мене блакитні очі, - на автоматі зауважила Лілія і завмерла. - Зелені очі у Пандори! То він знає? - промайнув холодний здогад.

 – Що ви? Я вас недостойний, блакитноока ви наша.

 - Що це означає? Що ви хочете цим сказати? - вирішила вона з'ясувати все. - Я вас люблю, ви ж знаєте.

 Не можна, не можна чоловікові освідчуватися в коханні першою. Він має бути мисливцем, а не жертвою домагань. Але він вислизає з її рук, і вона запанікувала, роблячи помилку за помилкою.

 - У вас були вже чоловіки, чи не так? - він провів пальцем по її губах. - Перший поцілунок завжди чути."

Читайте, ставде вподобайки і найголовніше коментуйте. Мені дуже потрібен зв'язок із читачами. 

Всім мирного неба. 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
✿цікаве з книги✿
Я поневолі торкнулась грудини, наче боялася що серце вистрибне з неї і устрибає. – Мдє…яке воно велике…вражає..– почула я знайомий голос з металевими нотками. Я відчула, як у мене від кінчика хвоста до
Рецензія до марафону Ульяни
На марафоні мені потрапила книга Уляни «За мурами Нескінченного Дому», і ось я не можу відірватися) Почала читати — і якось дуже швидко закінчилися всі доступні розділи. І тепер у мене головне питання: а далі де?
РецензІя "Тиждень до різдва" Анастасії Пармської✨️
​Доброго вечора, любі друзі♡ ​Сьогодні я хочу поділитися з вами рецензією на книгу Анастасії Пармської «Тиждень до Різдва». Я взяла участь у марафоні Уляни, де мені випала доля саме на цю історію. ​Події
«спляча Красуня» завершена! А до кінця циклу...
Ну що, мої любі, Аврора нарешті прокинулася. І, здається, деяким принцам краще було її не будити. «Спляча Красуня: казка, яку не розкажуть» уже завершена! Усі сім гріхів написані, тож тепер можна прочитати історію
❤️ Книга, до якої я ще повернуся
У межах марафону читала «Котик для Вищого» Анастасії Газе. І це той незручний випадок, коли книга мені подобається, читати далі хочеться, але саме зараз я просто не можу. Мені дуже зайшла парочка Кет і Любомира. Їхні
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше