Кропива для сідниць фермера

Валя хотіла жити спокійно в бабусиній хаті. Мар'ян мріяв там збудувати новий ангар... Все, що йому було потрібно відібрати в сироти землю і знести стару халупу. Але що, як Валя не збирається відступати? Влаштує йому виволочку і холодний душ? Оголосить війну самодуру, що тримає в страху все село? І... всі її плани помсти розіб'ються, бо у фермера є маленьке янголятко, яке так чекає на маму? 

 

Ну ви зрозуміли, що буде і смішно, і грішно, і дуже цікаво! 

Анотація до книги "Кропива для мільйонера"

Мар'ян: Нікому не довіряй. Бери від життя максимум. Купуй жінок. Ось три кити, на якому тримається моє життя. А Валентина, яка в нього увірвалась як ураган, знатиме своє місце. Я видресирую її і підкорю.
Валентина: Ненавиджу владних босів. що вже зіпсували моє життя. Я не іграшка. І бізнесмен, який задумав зі мною грати, ще пошкодує. Я стану кропивою для його сідниць, прокляттям на його голову, спокусою, яку він ніколи не отримає.

 

 

А ще запрошую до моєї нової книги "Колишня наречена". Непрості емоції, спільне минуле і дитина... Даю спойлер з майбутніх розділів:

 

— Ми хіба пара, щоб я його супроводжувала? — питаю я, не стримуючи гіркоту. — Я просто додаток до дитини! Може хоч ти йому клепку вставиш і звернеш увагу, що мала — його копія? — зараз в мені говорить вино. НІби й випила не багато, але язик вже не дуже й контролюю. 

— Вона схожа не тільки на нього, — Давид зітхає.

— Ти зараз на що натякаєш? Що я не знаю, з ким спала? — в мені здіймається обурення. 

— Того разу ти сама сказала, що не памʼятаєш. Так, ти казала, що не змогла б, але… Ти не знаєш точно, — каже він впевнено.

— Ти хочеш сказати, що ти і я?... І ти сидиш тут зі мною чемні розмови ще ведеш? А не час тобі забратися? — ну й сімейка! Моя неприязнь до Дави миттю злітає до небес. 

— Пробач, Ді, — він зітхає. — Просто побачив її і подумав про це. 

— Думати не твоє! Я б не спала з тобою навіть в комі! Вибач, але це правда!

В цю мить Дава хоче щось сказати, але його мобільний дзвонить. Він дістає його з кишені, дивиться на екран, а потім відбиває виклик. 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
ДосьЄ №02: СергІй
«Він хотів контролювати своє життя.» Сергій — із тих людей, які не люблять залишати життя напризволяще. Він звик діяти. Вирішувати. Тримати слово. Тримати ситуацію. І, головне, — тримати себе в руках. «На
Це сталося: новий розділ "Дракайни" готовий!
Іронічно, що розділ має назву "Повернення" - і це водночас моє власне повернення до редагування "Дракайни" )) Бо за останній місяць цей розділ дав мені прикурити, чесне слово. Багато всього трапилося, і
Вересень у цифрах, новинка і трошки планів
Ну що, вересень закінчився, я полізла дивитися статистику й традиційно зависла там довше, ніж планувала)) Тому сьогодні без довгих підсумків у стилі «ось усе, що сталося зі мною за місяць». Краще про хороше: що ви читали
Коли історія тупцює на місці
Я от подумала: коли автор не до кінця горить історією, то й персонаж постає таким собі тормозом. Я все ніяк не наважусь перейти до конкретики, бо сама ще не до кінця розумію логіку «Квартири поверхом ліворуч». Тому
Тіні зливаються,
закручуються у воронку, що стрімко наливається пітьмою, серце стискається і падає вниз, вниз, все глибше… аж до поля бою, що виринає перед очима. Битва закінчилась, і солдати блукають між трупами, добиваючи ще живих. Стогони,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше