Агатова вірність

Аби розбавити очікування продовження "Блакитного полум'я" пропоную вашій увазі коротке романтичне оповідання про те як склалися відносини Карла та Кароліни. Приємного читання!

Короткий фрагмент:

Коли у повітрі заіскрилася магія, а брама порталу налилася молочним блискучим світлом, я не повірила своїм очам! Та ніхто б на моєму місці не повірив би. Коли батько почув про цю шалену задумку новопроголошеної королеви, то лише розсміявся. «Переміститися на Тею! Чисте безумство. Безумство та, найголовніше, витвір уяви. Паскудно усвідомлювати, що наш лорд так дослухається до її слів та потакає будь-яким витівкам. Він мав би думати в першу чергу за свій народ...» - його слова наміцно засіли у моїй голові. Я трусанула нею, проганяючи поганий спогад.

Проте натомість прийшло інше видіння, не менш болюче. Ось чужинка наближається до порталу, прощається, її тіло поволі огортають потоки магії, поки вся вона не зникає у молочному сяйві. Так, батько помилився, проте як Карлайн дивиться цій цілительці вслід! Просто неможливо передати словами. Він ніколи так не дивився на мене і навряд коли погляне. В очах лорда фон ДеБран лише королева Лагосу залишатиметься ідеальною жінкою, гідною його уваги, недивлячись ні на що. Навіть на смерть бідного Реймонда.

Ах! Це стерво згубило такого хорошого хлопчика! Звісно я не мала на нього планів, проте леді Маргарет та Беата навіть оголосили в свій час змагання за його чорне серце. І що ж, мрії нещасних розбилися об блакитну стіну чарів леді Оксани де Лібертас. Точно так само, як зараз розбиваються мої найпотаємніші сподівання. Мимоволі гірко та тяжко зітхнула, піддаючись внутрішній меланхолії.

- Не засмучуйтеся, леді Кароліно! – звернулася до мене моя юна компаньйонка, леді Селіна. Вісімнадцятилітня дочка любого лорда Карлайна. – Оксана повернеться. Не може не повернутися, вона дала мені обіцянку. Головне не втрачати віру та сподіватися. – дівчина мило та привітно посміхнулася мені.

Як добре, що єдина людина на всій планеті, яка могла прочитати мої думки, щойно покинула Серапіон!

- Звісно, бажаю королеві лише приємної дороги та успіхів в її мандрах. Просто це так небезпечно! – я сплеснула у долоні, надаючи своїм словам більшої емоційної гостроти, а подумки надіялась, що вертихвістку дезінтигрує портальна нестабільність чи поглине антиматерія. Було б просто чудово.

- Все буде добре. Не хвилюйтеся. Тато не міг помилитися. Ви ж знаєте, він ніколи не помиляється. – я відповіла на її щиру усмішку тим же.

- Якщо ви так кажете, значить так і буде. – після цих слів мимоволі кидаю погляд на темноволосого статного красення.

Так, у нас достатньо велика різниця у віці – п’ятнадцять років, проте з тих пір, як тринадцять років тому побачила лорда на прийомі у батьків – закохалася безповоротно. По сей день я не полишаю мрії в один прекрасний момент стати леді Кароліною фон ДеБран. З цією думкою мої вуста засяяли найпрекраснішою усмішкою і я поспішила першою привітати об’єкт моїх почуттів із вдалою операцією.

- Вітаю! Здається все пройшло чудово! – рвучко оминаючи натовп та користуючись затримкою Селіни біля коханого, простягаю свою, заховану у ажурну рукавичку, долоню Карлу. Той, невагаючись, стискає її та легенько точкається вустами.

- Дякую. Так, здається так. Принаймі магічної осічки не було, як і залишкового портального ехо, тож маємо надію Оксана там, де треба. – знову ця Оксана! Та забудь вже за неї.

В протиріччя своїм думкам, я лише мило всміхаюсь, та кокетливо закладаю випавший кучер за вухо. Єдина користь від блакитної королеви, що з її подачки скасували закон на обов’язкове покривання голови. Нарешті моя зачіска може спокійно видихнути, а рубинові квіти у волоссі бачу не лише я та дзеркало моєї кімнати. Тим часом мене нагнала молода пара.

- Лорде, дозвольте потиснути вашу руку. – Есфіль вір Роже простягнув майбутньому тестю свою руку. Той, з хвилю повагавшись, подав свою  для рукостискання. Я хитро посміхаюсь.

Все ж є у мене одна безумовна перевага перед блондинистою мандрівницею. Карлайн невиправний консерватор у питанні змішування крові. Це видно здалеку і весь клан знає з яким скрежетом зубів він давав свою згоду на відносини дочки з вогняним аристократом. Більше того, сама Селіна, незадовго до офіційного представлення Карлові свого кавалера, написала мені лист з проханням терміново приїхати у Чорний замок та підтримати її.

Не буду кривити душею, я сильно здивувалася, отримавши таке прохання. Так, неодноразово протягом часу, коли леді ще дитиною жила недалеко від нашого родинного помістя у Лессані, я навідувалася до неї та намагалася налаштувати гарні відносини. Проте дівчинка завжди виділялася закритістю та асоціальністю, а тут – ціле запрошення бути компаньйонкою! Звісно я одразу погодилася, адже не дурна упустити шанс пожити під одним дахом з коханим. Хай чим милість Творця була дарованою.