Нарешті вона щось знайшла

Вітання найкращим у світі читачам! Ви можете спитати, чому саме зараз я вирішила поговорити про плани, а не в останні дні року. І я відповім, що мене тіпає від блогів про підсумки року. Підсумок один ­ — у країні досі

Вразив блог про Маріуполь. особливо на фоні того, що друкує вітчизняна письменницька (тут треба лапки) спільнота і видає за шедевр і перли гумору. По-перше, якість там - не особо. По-друге, не смішно взагалі. Ну, най сміються.

Любі мої читачі та підписники, я нарешті вирішила всі питання щодо моїх авторських сторінок. Книжники Червона шапочка. В бою зі своїми тінями. , Колобок у пастці науки, Продана рідною матір'ю переїхали на пмж за адресою

Челендж: Моє робоче місце — там, де народжується пам’ять Передусім хочу подякувати пані Єві Ромік за її мудрі поради та пану Сергію Ляховському за надихаючий допис у блозі: "Кожна історія — це внутрішній світ

111 Яке гарне число✨ Я хочу сказати щиро кожній так кожному дякую, за те, що ви зі мною, за те, що вам цікава моя творчість, за вашу підтримку, за ваші коментарі та просто за те, що ви є❤️ З радістю відповім