"Давай пограємося?". Глава четверта уже додана.

Вітаю, любі читачі і автори!

Питання до авторів, які активно пишуть свої блоги: Як ви то робите? Звідки такі цікаві теми берете? Ви десь тому вчилися? О, і як ви додаєте ці бісові картинки у блог? (або я зовсім дурне, або я напевно вже стара андатра, бо ніяк не можу розібратися з цією хрінью, вибачайте за мій французький)))

Я, судячи з всього, далеко не геній маркетингу і чомусь мій блог крутиться лише навколо власного "Я". Та й взагалі, крутиться не впевнено))

Вечір розважив мене пролітаючими шахедами і гвинтокрилами, тяжка ніч розважала звуками вибухів. Школа у дітей пролетіла "як фанера над Парижем", а напевно правильніше буде сказати "як шахед над Києвом". Таке життя.

Не знаю звідки воно ото натхнення взялося, та я плюнула на те все життєве лайно, взяла і написала четверту главу. Сама не знаю, як так вийшло, бо зазвичай я не можу просто так взяти і плюнути, натомість я зазвичай довго маринуюся у власному соку жалю до себе. Але сталося не так як гадалося і я вже маю завершену главу під номером чотири написану з нуля. З чим я себе і вітаю!

 Настрій глави четвертої хочу передати цитатою:

 "Я увімкнула собі улюблений фільм на IPad. А подумки я ненавиділа себе за існування. Чому я? Мені завжди тато казав, що Бог не дає нам випробувань, яких ми не можемо здолати, головне не здаватися. Та я не можу. Не можу більше виносити цього нестерпного життя. Я би хотіла покінчити із усім цим раз і назавжди, але тоді я так і не зустрінуся зі своїм татечком після смерті. Ненавиджу все це! Ненавиджу!!! "

Всім дякую за увагу!

Всім натхнення і творчої наснаги!

Ваша Ів Енцані!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Полiна Крисак
07.11.2024, 18:31:21

Я додаю їх за допомогою Гугл Ворд документа, з комп'ютера. Заходимо в Гугл Ворд і додаємо туди світлину. Копіюємо її. Потім переходимо на Букнет і натискаємо комбінацію клавіш: спочатку натискаємо на Ctrl і не відпускаючи її натискаємо на англійську букву V.
В мене виходить так.

Ів Енцані
07.11.2024, 18:49:11

Полiна Крисак, Дякую, за коментар. На жаль, у мене такий метод не працює, пише "не підтримується на вашому пристрої".

То просто тут складно зроблено) Я сама коли тільки прийшла, приставала до знайомого, щоб вчив користуватися) з маркетингом тут з одного боку важко, а з іншого легко) подобається, що дуже легко та швидко знаходиться це комфортне та лампове ком'юніті, яке прийде та підтримує) то любов) важко, що якщо таким ніколи не займався, то фіг його знає з чого починати)) головне бути активною та підтримувати один одного) бо хто, якщо не ми самі, подаруємо собі підтримку)
Вітаю з новинкою!)

Ів Енцані
07.11.2024, 18:11:50

Ангеліна Александренко, та страшне просто!) Я вже і так намагалася, і так пробувала - все одно не доганяю))) А про ком'юніті чиста правда, погоджуюся з кожним словом))

Інші блоги
Третя частина серії "Зона відчуження."
Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,
Він ніколи не відпустить мене...
Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає
Початок публікації "Треуран. Тіні над пісками."
Дорогі читачі, З великим задоволенням оголошую про початок публікації другої книги з серії хронік Треурану під назвою "Треуран. Тіні над пісками". Ваша підтримка та відгуки на першу книгу, "Прокляті землі
Доброї ночі!
Знижка на дану історію! Розлучення. Врятуй нас. Все виявилося обманом. Мій щасливий шлюб. Ідеальний чоловік. Це все лопається як мильна бульбашка і збиває з ніг. Єдине, що змушує посміхатися, це моя маленька дочка, заради
Я, коротше, як зазвичай
На вулиці ніч, а я сіла писати... Опустимо той момент, що в мене ввечері не було світла, а вдень я складала іспити(завтра на мене чекає останній) Ідею для дитячого оповідання я носила з собою близько місяця. Надихнув мене один
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше