Чи потрібно боятися зізнатися людині у своїх почуттях? Що гірше: картати себе за те, що вчинив, чи за те, що не вчинив? А мій герой знайшов третій вихід - змусити себе забути і відокремитися, ніби нічого і не відбувається.
Якщо Ви готові до розтину ілюзій про «родичів, які бажають добра», «справжнє кохання», «захисників» та «женатиків, що ось-ось розлучаться» без анестезії — читайте мій антироман Скажи, подруго. Тут
"Ти будеш моєю і це буде твій вибір" Маленький візуал до роману "Капкан для метелика" Його не буде в книзі, щоб негаяти час з генераціями, тому я вирішила показати наших героїв у блозі. Є оновлення, тож долучайтесь
✦ Нові розділи вже вийшли ✦ «Архітектура контролю» Станція більше не маскується. Контроль перестав бути фоном — він став дією. У нових розділах історія робить крок туди, де вже немає безпечних рішень:
Я хочу пам’ятати не лише її зухвалість, а й нашу спільну лють у професії. Ті наші нескінченні словесні битви з бухгалтерією за тендери та бюджети, де ми стояли плечем до плеча. Я пам’ятаю, як ми до хрипоти сперечалися
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТеж варіант непоганий і може бути більш дієвим.
Ніка Цвітан, Все залежить від сили волі
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати