Вітаю, друзі!

Новий розділ уже на сайті!

За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels

– Випусти мене! – кричала Есті, стукаючи руками у двері. 

Від кожного удару біла фарба обсипалася, здіймаючи пил. Дівчина затремтіла, озирнувшись. В носа вдарив вогкий запах. Кілька вікон були розбиті. Запилене скло здіймалось над рамою, його краї виблискували у променях сонця.

Підлога рипіла під її кросівками. Есті роззиралася довкола, не впізнаючи колишній дім. На стелі виднілись великі плями. Дах прогнив у кількох місцях. Меблі були перекинуті. Все хоч приблизно цінне вже давно звідси винесли.

Він провів рукою, зачитавши заклинання, що викликало Інферну з самої Безодні. Іскри піднялись під сухим ґрунтом, пожираючи рештки нападників.
– Це всі? – звернувся до суккубки.
– Ще один. 
– Володарю! – озвалась інша. – Естефанія залишила будинок!
Асмодей розгнівано зітхнув, рушаючи до будинку. Як його втомлювала непокірність людських істот. Ні, саме цієї істоти. У Нью-Йорку Есті здавалась йому приємнішою. Стриманішою і стабільнішою. Зараз у ній вирував хаос і це додавало проблем.

Асмодей замовк. Есті закотила очі.
– О, ясно. Ти в нас холодний і неприступний, але у глибині свого похмурого єства – благородний.
– Ні, – кинув колючий погляд він. – Я не благородний. Радше – егоїстичний, себелюбний та відлюдькуватий. Мені неприємне спілкування, дотики та надмірна увага. Огидні чужі емоції, почуття чи біль. Я не вмію і не хочу вміти підтримувати, слухати чи бути поряд, коли хтось страждає, плаче чи радіє. Не бажаю думати про поцілунки, обійми чи секс. Я не знав кохання і не хочу знати його. І це все чітке і зрозуміле. Бо так було завжди. Було, бо на цьому етапі мого життя я з жахом виявив один незручний факт: все перелічене стосується всіх у цьому світі, Есті. Всіх, окрім тебе однієї. І це лякає, бо я не звик до подібного. І гадки не маю, що з цим робити.

А ще, у книги є плейлист, ТАК-ТАК, НОВИЙ ПЛЕЙЛИСТ ДЛЯ КНИГИ!

Тож запрошую до прослуховування)

⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘

Анотація до книги "Talis est Obsessio"

Talis est Obsessio (Така вже Одержимість)
Ніхто не застрахований від кохання. Ні демони, ні янголи, ні смертні. Хай якими прихильниками "нижчого" клеймують перших, якими прагненнями до "високого" виховують других, чи якими грішними вважають третіх. Ніхто не застрахований від пристрасті чи бажання. Та все ж, у вирі почуттів та пошуку сенсів варто визначити: це все ж любов, чи одержимість?

☝️

Клікніть на троп-картку, щоб побачити тизер до книги!

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨
(піктограми клікабельні)

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️