Спокуса та заздрість.

 

Вітаю!

Третя глава роману "Зрада" вже опублікована на сайті. В нiй йдеться про спокусу та заздрість. Приведу невеличкий приклад:

Дівчина Ірина, що працювала разом із Вікою, все кидала погляди на Павла, та він ледве помічав її, все задивлявся на заміжню жінку. Якось вона запитала:

— Віко, чого ти женеш такого красеня? Дивись, як він на тебе задивляється.

— А навіщо він мені?! Як треба, то можеш собі його забирати.

Дівчина б із радістю забрала, якби Павло погодився. Та всі залицяння Ірини залишалися без відповіді.

— Ех, подруго, такими залицяльниками не розкидаються. Він же крім тебе нікого не бачить, — мрійливо зітхнула Ірина, — а шкода... я б не відмовилася.

— Легко казати, коло ти самотня і в пошуках. А я заміжня, до того ж кохаю свого чоловіка.

Ірина глянула на неї як на ненормальну:

— Ну то й що, що чоловік є?! Трохи розважитися ніколи не завадить! Головне, щоб не побачив, — підморгнула вона.

— Ох, Ірко, з такими поглядами на життя довго тобі доведеться чоловіка шукати, — усміхнулася Віка.

— Та й що? Я не поспішаю. Навколо стільки красунчиків, що важко обрати когось одного.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Балада | Розділ 15. Без самовладання достоту...
"Балада про сяйливу троянду та кригу" поповнилася 15-м розділом, "Без самовладання достоту програшним буде твій бій. Селест". Не чекали?) Повірте, я теж) Традиційне: розділ 15 містить всього-на-всього 638
Про Єресь, «альфа-Феномен» Та Щоденник Авторки
Вчора ввечері я написала пост. Це мав бути розбір протагоністів та антагоністів — про те, що я про них думаю і що за ними заховано у літературі та житті. ​Я дописала його до кінця, перечитала... і зрозуміла, що в загальний
Про "хороших " чоловіків. І жінок теж .
Нормальний зрілий чоловік не може бути "хорошим ", "адекватним , чи тим більше "комфортним ". Комфортними мають бути меблі. Зрілий чоловік - це завжди людина з певними правилами та принципами, які
✨ Коли Ніч стає Вибором ✨
Є миті, коли тиша гучніша за крик. Коли темрява дихає просто в обличчя. Коли серце б’ється так сильно, що здається — його почує весь ліс. П’ятий розділ — це не про втечу. Це про межу. Межу між страхом і рішучістю. Між
Я тут не випадково
Мені за 28. І я не прийшла сюди, бо «з дитинства мріяла писати». Я прийшла сюди, бо в реальному житті кохання чомусь завжди закінчувалося раніше, ніж я встигала в нього повірити. Тому я почала писати. Про людей,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше