Спокуса та заздрість.

 

Вітаю!

Третя глава роману "Зрада" вже опублікована на сайті. В нiй йдеться про спокусу та заздрість. Приведу невеличкий приклад:

Дівчина Ірина, що працювала разом із Вікою, все кидала погляди на Павла, та він ледве помічав її, все задивлявся на заміжню жінку. Якось вона запитала:

— Віко, чого ти женеш такого красеня? Дивись, як він на тебе задивляється.

— А навіщо він мені?! Як треба, то можеш собі його забирати.

Дівчина б із радістю забрала, якби Павло погодився. Та всі залицяння Ірини залишалися без відповіді.

— Ех, подруго, такими залицяльниками не розкидаються. Він же крім тебе нікого не бачить, — мрійливо зітхнула Ірина, — а шкода... я б не відмовилася.

— Легко казати, коло ти самотня і в пошуках. А я заміжня, до того ж кохаю свого чоловіка.

Ірина глянула на неї як на ненормальну:

— Ну то й що, що чоловік є?! Трохи розважитися ніколи не завадить! Головне, щоб не побачив, — підморгнула вона.

— Ох, Ірко, з такими поглядами на життя довго тобі доведеться чоловіка шукати, — усміхнулася Віка.

— Та й що? Я не поспішаю. Навколо стільки красунчиків, що важко обрати когось одного.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Букнет шукає відеомейкерів і креаторів!
Якщо ви добре відчуваєте сучасні читацькі смаки у соц. мережах, розумієте, що чіпляє аудиторію, вмієте створювати короткі відео і вже ведете власний активний канал - цей конкурс для вас! Ми хочемо знайти людей, з якими зможемо
Мандаринка для колишнього. Знижка❤️
Мої любі, сьогодні діє знижка на МАНДАРИНКА ДЛЯ КОЛИШНЬОГО (обкладинка клікабельна) — Ти повинна сказати Владу правду, — повчально протягнула молодша сестра. — Він має знати, що в нього росте донька.
Твоє кохання – мої крила завершено! За лаштунками
Вітаннячка, мої любі! Нарешті я завершила історію Дана та Зої "Твоє кохання – мої крила". Епілоги від Зої та Дана вже є. Там невеликий СПОЙЛЕР до історії Люка та Мей. Я дуже полюбила героїв. Дякую, що пройшли з ними
21 глава: продовження "Кохання в овертаймі"
— Давай ще спільне зробимо. — Гаврило подає мені руку і я успішно переступаю зі свого сапа на його. Декілька секунд ми мовчки обіймаємося, забувши вже про ті знімки. Аж раптом гаджет Котика починає вібрувати. Мені достатньо
Марафон спільного написання історії від Уляни
Є щось особливе в тому, щоб продовжувати історію, початок якої написав не ти.Ти ще не знаєш усіх її таємниць, не можеш передбачити, якими стануть герої і куди зрештою приведе сюжет, проте саме ця невизначеність і залишає найбільше
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше