— Давай ще спільне зробимо. — Гаврило подає мені руку і я успішно переступаю зі свого сапа на його. Декілька секунд ми мовчки обіймаємося, забувши вже про ті знімки. Аж раптом гаджет Котика починає вібрувати. Мені достатньо одного повідомлення від контакту з загадковим підписом «Б», щоб моє серце почало боліти. — Хто це така?

— Це не важливо, Юстино. — Він намагається погладити мене по спині, але я відсовуюся. Поняття не маю хто ця жінка, втім я ненавиджу її, бо вона руйнує все хороше між нами.

— Гавриле, чому вона пише, що любить тебе? Це твоя коханка? — Вчорашня розмова на гойдалці й сьогоднішнє катання на сапах створили для мене ілюзію, що між нами зароджується щось справжнє. Йому не соромно так нахабно гратися моїми почуттями? — Вона знає про мене?

— Ні. Це непорозуміння… — Він не встигає договорити, бо його перебиває Євген.

— Божена готова. — Тепер все стає на свої місця. Загадкова «Б» — це Божена.

— Поки ти не встигла себе накрутити, то я спробую бодай щось пояснити. Божена — це он та яхта. — Він вказує рукою на розкішне судно з вигравіюваними блакитними літерами.

— Ти назвав на її честь яхту. — Романтичний вчинок, як для такого брехливого покидька, що вирішив погратися одразу двома жінками. — Що ж, тоді мені тут не місце, Гавриле. Ти зробив свій вибір. Не на мою користь.

Це продовження книги "Кохання в овертаймі". Якщо зацікавив уривок, то запрошую до прочитання роману за посиланням.