Новинка б'є мої рекорди ❤️❤️❤️ Дякую❤️

Вітаю любі ❤️ 

Декілька днів назад я виклала свою новинку, яка з кожним днем набирає все більшої популярності ❤️ (за що я вам безмежно вдячна ❤️) 

Історія про Айлу та Дем'яна, уже набрала 109 вподобань та більше ніж 700 збереженнь. Це неймовірно приємно ❤️ ❤️ ❤️ ❤️ 

Хто ще не читав запрошую 

Невинність у подарунок ❤️ 

 

Уривок 1: 

 

"Дем'ян" – красиве ім'я, та й він також привабливий. Аллах, ну що за думки?

 

Шумно зітхаю та помічаю шкіряну куртку, але він у піджаку. Дивно, для чого йому ще й куртка? Але це не важливо, а важливо те, що вона ідеально все прикриває, на обличчі з'являється усмішка. На столику, як подарунок, зверху стоїть ручка та блокнот, тож я залишаю йому записку. 


" Дем'ян, дякую, що врятували мене. Вибачте, що вдарила вас, але я не знала, як по-іншому вас зупинити. 

Я не ваша, тобто це помилка. Все, що тут трапилось,– одна суцільна помилка. Я не краду вашу куртку, тому залишаю свій номер телефону для зв'язку, але він зараз виключений, адже телефон у подруги. Тому не хвилюйтеся, я не крадійка, і вашу річ поверну. Айла"

 

Залишаю записку на ліжку, надіюсь, він її помітить. Вдягаю його куртку та декілька секунд вдихаю аромат, але він здається іншим. Це так неправильно, але так приємно. Куртка ідеально закрила все, що потрібно. Звісно, вона виглядає дуже кумедно, але хоча б не вульгарно та безсоромно.

 

Тихенько підхожу до дверей та прислухаюсь, чи не чути чоловіків, але там тиша. Тож тремтячою рукою я наважуюсь відкрити двері, виглядаю краєм ока та, усміхаючись, біжу геть.

 

— Аллах, мені вдалося, – усміхаючись, кажу та збігаю до бармена.Тут мене мала чекати Майя, але де вона? 

 

Бармен зацікавлено мене розглядає.

 

Я таки дивно виглядаю у чоловічій куртці, вона ще з дивною емблемою на рукаві. Не зустрічала ще такого бренду одягу. 

 

Стараюсь мило усміхнутися та підходжу до нього за барну стійку, кричати та нахилятися бажання немає.

 

— Можна у вас дещо запитати? – голосно кажу та фізично відчуваю його здивованість та напругу. Знаю, це не по етикету, але мені вже не до нього.

 

— Дівчинці Вітра можна все, – його слова мене обурюють. Чиїй дівчині? 

Уривок 2:

 

— У цих ідіотів все помилково. Я сказав слідкувати за Айлою, і де цей бовдур? – штовхаю ноутбук та встаю. Потрібно знайти дівчину, і дуже швидко знайти. 

 

— Щоб не сталося, ти нічого не будеш робити. Дем, він тебе у порошок зітре, тож забудь. Була куртка і була. Закрили тему, – та до біса мені та куртка.  

 

— Ми ще побачимо, – усміхаючись, кажу та йду геть. Потрібно знайти її, дуже швидко. 

 

Виходжу з клубу та набираю до свого водія, двом шукати легше, а телепням Стаса поки поясниш...

 

— Слухаю, бос, – весело промовляє Олег.

 

— Необхідно знайти дівчину. Брюнетка в куртці Вітра, – кажу, а мені самому не віриться. Яка ж ти наївна, дівчинко. 

 

— Я вас правильно почув? – стурбовано перепитує. 

 

Якщо вам цікаво, що ж там відбувається то запрошую до прочитання ❤️ ❤️ ❤️ 

Буду рада коментарям до книги❤️

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Вітаю з новинкою! Дуже цікавий початок.

Еммі Берн
31.10.2024, 20:34:26

Лідія Гончаренко, Дякую ❤️❤️❤️

Інші блоги
А кому ж буває легко)
Іноді мене питають, чому між розділами або книгами бувають паузи. Чому я не пишу часто й багато. Відповідь проста й складна водночас: для мене книга — це не просто текст. Це деталі. Логіка подій. Причини й наслідки.
Серце заходиться в дикому танці...
Прекрасна можливість придбати дилогію зі знижкою! Хочу тебе покарати Я вагітна від свого опікуна. Гірше людини немає. Він - монстр. Від нього не сховатися ... І він мене знайшов. Тільки він не знає, що він стане батьком.
Для тих ,хто потребує конструктивної критики.
Періодично бачу пости про підтримку ,підписки і "добре слово " . Люди потребують "пазітіва " і "хороших емоцій ". Нічого з вищепереліченого запропонувати не можу . Та й не хочу .) Бо схильний більше
Ото подарунок!
А вранці, після сніданку, на мене чекає сюрприз… — Дивись, що я тобі знайшов! — радіє Аріст, як дитина. — Все, як ти хотів: нове, незвичайне і яскраве! Я із цікавістю дивлюся туди, куди показує принц, й у двері заводять
Дійшло...
— Капец… — приречено видихає Семененко. — Спокійно, Дене. Ми його витягнемо! — втручається Артем. — Реального звинувачення йому не висунуть! Через пару днів все одно відпустять… — Пару днів, Темний!
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше