Додано
28.10.24 21:53:55
Фінал "Нареченого для Саламандри" та Анонси
Любі читачі!
Сьогодні був опублікований останній розділ "Нареченого для Саламандри".
Якщо ви чекали цього моменту, то запрошую до читання.
Але як то кажуть, кінець - це лише початок нового шляху. Історія Саламандри й Тайпана не завершена, попереду ще буде багато цікавого, тому перевірте, чи ви підписані на мою сторінку, щоб не прогавити повідомлення про новинку:))
Уривок:
- Я знаю, кохана, ти, напевно, мріяла, що все буде інакше. Але я обіцяю тобі, що в нас буде ще справжнє весілля – вишукана сукня, гості, вінчання та бенкет. Але зараз… - промовив Тайпан, тримаючи мене за руки біля каменю з рунами, перед яким потрібно було дати шлюбні обіцянки богу драконів.
- Чш, не кажи нічого зараз. Насправді, я завжди мріяла про те, щоб розділити цей день з моїм коханим…
- Ярославо… Я кохаю тебе.
- І я тебе кохаю, Тайпане.
- Хто знає про наш шлюб? – запитала я, коли ми вийшли з печери, де щойно дали обіцянки богу драконів. На наших зап’ястях з’явилися парні тату. Щоправда, нас запевняли, що у Фаерії магія цих тату буде прихована та їх не побачать до тих пір, допоки ми самі про це не оголосимо.
- Лише сім’я Андріса, Єсенія, Кузьма й твоя бабуся, - відповів Тайпан, обіймаючи мене. – Але я їм довіряю як самому собі. Не бійся. Вони нас не зрадять. Я впевнений, вони щасливі, що ми з тобою разом.
- Я теж їм довіряю. Коли ми повернемося додому?
- Яка ти нетерпляча. А як же наш медовий місяць? Здається, саме так називають це на Землі? – він лукаво усміхнувся.
- Хіба у нас є час відпочивати? – насупилася я.
А всіх шанувальних любовних романів запрошую до ще однієї запальної історії: "Контракт на кохання". Тут тепер оновлення тричі на тиждень. І події лише набирають обертів :))
Не забудьте підписатися на мої сторінки, щоб нічого не пропустити:)))
Букнет, Телеграм, Фейсбук, Інстаграм, Пінтерест, YouTube, TikTok, Threads
Мирної ночі! Бережіть себе!
Анітка Санніфео
1340
відслідковують
Інші блоги
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels Асмодей вийшов надвір. Прохолодне нічне повітря наповнювало легені і від того виникало якесь
Візьми мене з собою Втеча здається майже вдалою: Ігор і Дарина вирушають у дорогу з надією дістатися кордону й залишити небезпеку позаду. Напруга поступово спадає, з’являється ілюзія безпеки, а разом із нею —
— Мені буде спокійніше, якщо ти залишишся і доглянеш за Маратою та будинком, — м’яко відмовляю другу. — Ставлю тобі вищий бал з «Ухильної дипломатії»! — сміється Нарак. — До речі, — вступає в
Ну що мої дорогі? Ось я й дописала цю книгу Роки забрали слова. Книга не із простих... Поки писала її добряче наплакалася. Звісно історія реалістична, але на щастя не моя. Тому запрошую Вас прочитати цей короткий роман
Всім привіт❤️❤️❤️
Весна повним ходом і так хочеться емоцій, почуттів, натхнення , світла і добра… Тож вирішила створити марафон «Казкова мить» в якому строго приймають участь: добрі, світлі
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю з фіналом книги! Натхнення чудовій авторці! ❤️
Лариса Бондарчук, Щиро дякую ❤️❤️❤️
Вітаю! Наснаги на нові звершення й продовження Саламандри))
Аліна Скінтей, Дякую ❤️ вже скоро будуть))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати