Анонс майбутньої глави ❤️

Привіт котики. Як ви вже знаєте, стартувала нова книга. 

Наше літо ❤️ тут ви знайдете все що так любите.

Перше кохання, літні пригоди, романтика, трішки гумуру. 

Анонс 

Зла як чортяка з повною мискою полуниці, брудними колінами, та зіпсованим манікюром повертаюсь назад до будинку. Де на мене чекав ну просто приголомшливий вид. Четверо накачаних, напівроздягнутих хлопців пили воду зі шланга. Двоє з них мої брати, які відразу ж втрачають мій зацікавлений погляд. Кирило тримає той самий шланг з якого ллється вода, на його грудях якийсь бруд, а по обличчі стікає вода. Й Андрій, який аж занадто привабливо ковтає воду, його кадик сіпається, по підборіддю стікає вода, маленька цівка тече по грудях, та привабливому пресі й зупиняється на гумці шортів. Від такого аж в горлі пересохло. 

 - Доброго... - весело вітається Кирило, відволікається на мене й обливає водою голову Андрія.

Я починаю голосно реготати, й навіть не думаю відвертати погляд.

 - Ти що робиш ? - Обурено кричить Андрій, вириває шланг з рук Кирила, кидає погляд на мене й відразу відводить. Здалося ніби я для нього пусте місце. 

 - Хг, дуже треба, щоб ти на мене дивився. Козляра. - Говорю сама до себе.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Доповзли до півфіналу))))
Шановні читачі, завершена перша частина історії "Відкопала мумію? Закопай назад!". Сподіваюсь, пригоди Хетона і Тіші Вам сподобались!!! Якщо так, буду вдячна за відгуки, сердечки та підписки!! А продовження на Вас чекатиме
Вітаннячка!
Поки всі про мене забули, я мушу сказати, що в мене оновлення! ( Ні, не фанфіку ((До нього я так і не добралася....) Ой, не діставайте тапки...) ). Отже, сьогодні вас чекає довгоочікуване продовження нашого з Крісті Холод триллеру
Знайомство
Вітаю, любі читачі! Рада познайомитися! Мене звати Вікторія, і я – автор-початківець на Букнеті. Писати я обожнюю ще зі школи: були і вірші, і фанфіки (правда, російською, але хто не без гріха?). Тепер я переходжу на новий
Русалчин Великдень
Люда стояла на порозі старого монастиря, й спостерігала за Йоаном, який прив’язував Моркву до дерева. — Хто той молодець із заплаканим лицем? — чоловік повернувся до неї, гладячи кобилу по шиї. — Захар. Ревнуєш? —
Візуали + промик в розділі сьогодні✨
Принесла вам трошки красивих візуалів до книги "Я (не) бажаю тебе"...і маленький спойлер☺️ Вже скоро станеться те, чого ми так довго чекали...ВОНА ВТЕЧЕ! (але не сьогодні))) Тож приєднутесь до читання... далі нас чекає
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше