— Ти притягла в дім зека?!

Донька вийшла вперед і затулила собою хлопця.

 — Мамусю, він же наш! — рішуче заявила вона.

 — Не про такого чоловіка для тебе ми мріяли... — зітхнув батько.

 — Не бувати цьому! — закричала розгнівана жінка і розбила тарілку об підлогу.

Але її дочка була вся в матір і вдачею нітрохи не поступалася їй. Анна схопила іншу тарілку.

 — А це ми ще подивимося! — і з силою грюкнула її об стіну.

Чоловіки осторонь спостерігали за сваркою, що відбувалася. Батько давно знав, що втручатися у сварки дружини та дочки не варто, інакше перепаде і йому. А хлопець з цікавістю стежив за перебігом подій, і рішуча рятівниця все більше подобалася йому.

Микола помітив її першим, сидячи за ґратами в переповненому таборі. Варто було стрункій чорнявій красуні з'явитися на горизонті, як він закохався в неї з першого погляду. Коли вона зупинилася біля поліцая і заговорила з ним, це певною мірою насторожило Миколу: хто знає, може, вона заодно з німцями? А потім дівчина помітила його і завмерла на місці, після чого повільно підійшла до ґрат, і хлопець уже не міг відірвати від неї погляду, такою гарною вона була: широко розплющені яскраво-блакитні очі з довгими віями та червоні дівочі губи створювали неймовірний контраст із чорним волоссям і білою шкірою. Вона була схожа на Білосніжку з казки про семеро гномів. От тільки хто саме її гноми — німці чи наші, залишалося питанням...

 — Я вже повнолітня і сама можу вирішувати свою долю! — крикнула Анна, потім схопила Миколу за руку і вискочила з ним на вулицю.

Читати "Викуп" повністю та безкоштовно тут:

https://booknet.ua/reader/vikup-b418987