"ДИКИЙ ТА  НАСТАВНИК"

"– А тебе за що сюди заслали? Ти ж не…? – питає Остер.

Фиркаю зневажливо на таке припущення і відповідаю чесно:

– Накинув оком на дружину брата. Він і попросив короля відправити мене в заслання, якомога далі…

– Ну, не все так сумно! У всьому цьому є й позитивні моменти.

Здивовано підіймаю брову.

– По-перше, у тебе крутий наставник!

У відповідь мовчки киваю головою. З цим не посперечаєшся, та й собі дорожче.

– По-друге, не стоятиме черга з дівчат, які бажають бути окільцьованими.

Кривлюсь, не зовсім це і плюс, враховуючи нестачу наречених у Диких Землях.

– По-третє… Я ще не придумав, але, напевно, є в цьому й інші плюси… – зітхає Остер, а потім ми з ним починаємо хором сміятися, сидячи на дивані та дружньо постукуючи один одного по спині.

І треба було в цей момент заявитися до нас делегації батьківського комітету Академії на чолі з ректором Ріком.

– А ось і докази! Сподіваюся, це все бачили? – верескує одна із завзятих охоронниць моральності в Академії, побачивши нас з Остером, що сидять непробачно близько один до одного і практично обіймаються.

– Некрилаті Боги! Остер! Якого…?! – стогне ректор Рік.

А ми з наставником відскакуємо один від одного, як застукані коханці, тільки підтверджуючи своєю поведінкою думку, що про нас склалася.

Що тут ще можна додати?

Завіса…"

"Дика сестра" _owtfe8_