Будь-який кінець - це новий початок!

Вітаю, мої любі читачі! Майже 8 місяців тому я розпочала публікувати збірку своїх поезій. Чимало їх назбиралося з часів, коли я вперше, із завмиранням серця, написала свій власний вірш. А це було, на секундочку, 21 рік тому! 21 рік!!! Мені й досі складно в це повірити. Як і складно повірити в те, що я мушу завершити цю збірку. 

Скільки всього мені довелося пережити за цей час! Скільки і радісних моментів й щемливих митей залишилося позаду... І кожні з них зоставляли свій слід як в моїй душі, так і на пожовклих від часу сторінках моєї збірки поезій. 

Маю відкрити один невеличкий секрет, мої любі. Серед усіх написаних мною віршів є декілька, які я не насмілилася публікувати, оскільки вони чіпляють доволі особисті струни моєї душі. Кожен з нас має право на приватне життя і на нерозголошення його деталей. То ж я дозволю собі приховати деякі з них і надіюся на ваше розуміння.

Дана збірка й надалі залишиться у вільному доступі. Від усього серця буду рада вашим переглядам, вподобайкам та коментарям. А також вашим рекомендаціям даної збірки усім, хто обожнює світ поезії, щоразу відкриваючи для себе нові горизонти безмежних людських можливостей.

А що далі?... А час покаже. Поки я зосереджуюся на продовженні своєї "морської" історії. І з нетерпінням чекаю ваших переглядів та відгуків. Добра вам усім і слава Україні!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
С Осте
19.10.2024, 19:03:09

Героям Слава! Чекатиму нових творів)

Інші блоги
Важкі розділи [futureproof]
Вітаю, друзі! У цей болісний для багатьох з нас день і настрій, на жаль, відповідний. Я хочу подякувати кожному і кожній, хто зараз бореться за мир у нашій країні і кладе всі свої сили, аби вигнати з нашої землі ту гнилу потороч.
Чотири роки...
Першу річницю повномасштабки я зустрів ще цивільним. Третя - рік тому - згубилась у круговерті переїздів між позиціями та місцями дислокації. Зате я дуже добре пам'ятаю другу. Лютий 2024 року. Штурми Іванівського. Спочатку
А час летить..
Сьогодні багато хто пише про повномасштабну війну. Я - не виняток. Її перший день був страшним дежавю. Але, зізнаюся, це був і день, коли в мені оселилася надія: що застійне болото нарешті сколихнеться, що мій дім, який
Наші 200 сердець: про творчість, вдячність та незл
Привіт, мої любі читачі та колеги-автори! Сьогодні я гортаю сторінки свого блогу з особливим відчуттям у серці. Нас уже 200! Ця цифра для мене — не просто статистика на екрані. Це двісті людей, які вирішили пройти цей творчий
**здець
Кожного дня, кожної ночі, Вже який рік підряд. А кінця цьому не видно, Ніби нас кинули, І свої, і чужі. Чотири роки. Це якась жопа, якщо чесно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше