Знижка на фентезі-роман "ДИКИЙ БАСТАРД"

Отже, якщо хтось чекав нагоди — ласкаво прошу!

Уривок:

"Барт

Рик Ердана за дверима протвережує мене й опускає на землю, а в найближчій перспективі іще і глибоко під неї.

– Якого Некрилатого Бога тут відбувається? – гарчить Ердан, вриваючись у ванну кімнату. І застигає, побачивши мене без сорочки та з уже розстебнутими штанами наодинці з його дружиною, що сміється.

Усе, здається, мої пригоди закінчилися.

– Ну давай, скажи, що це не те, про що я подумав і зовсім не те, чим здається!! Я чекаю, Ксі!! – Ердан виглядає дуже жахливо.

– Навіщо ж… Напевно, це саме те… Ти ж для себе все вирішив? Зробив висновки. Мабуть, уже й вирок виніс. Адже так? – шипить у відповідь Ксі.

Ердан гарчить, а я не розумію, навіщо Ксі його злить?! Мені зараз хочеться бути якнайдалі звідси, нехай навіть знову в кам’яному мішку, але не втрутитися я не можу.

Стаю між Ерданом та його дружиною.

– Вибачте, мій королю, але це справді не те, чим здається! Я зараз поясню!

– Заткнися! – хором гаркають на мене Ксі та Ердан.

– Ану жваво у ванну! – продовжує тим самим тоном Ксі, не дивлячись на мене. А потім знову шипить, звертаючись до Ердана. – А з тобою, мій ревнивий королю, ми домовимо в іншому місці!

Ксі виштовхує Ердана за двері, а я слухняно виконую її наказ. Якщо вже король не суперечить своїй дружині, то я тим більше не ризикну.

Поки я роздягаюся і поринаю в гарячу ванну, чую звуки, які сильно нагадують удари мокрим рушником і вигуки Ердану:

– Ай! Ксі, ну припини! Ай! Та що таке! Не дружина, а якийсь наглядач у спідниці! Ай! Добре, добре, «наглядача» беру назад! Ай! Та не ревнував я зовсім! Ну подумаєш, застав дружину з напівголим мужиком у ванні! Ай! Добре, не зовсім у ванні. А що брат не чоловік? І коли ти це дізнатися встигла?

Я сміюся, слухаючи крики Ердану.

«Досить іржати, Барте! Я з тобою ще розберусь! Потім… якщо виживу… і ти це… не підслуховуй. Ось одружишся тоді я посміюся! Раян теж веселився, поки свою вчительку до палацу не привів!»

«Як не підслуховувати? Та вас і без ментального зв’язку на пів палацу чути!»

«Включи воду і співай».

«Що співати??»

«Та що завгодно, головне – голосніше!»

– Ай! Ну все, Ксі… Моє терпіння скінчилося! Марш у ліжко! Так, так… Ох… Ммм!

Я не став слухати далі та, як наказав мені мій король, увімкнув воду й заспівав стройову, розвалившись у ванні."