Не втекти від себе... Знижка
Станіслав Маєвський – успішний адвокат, харизматичний, звабливий красень…
Перша зустріч Валі і Стаса: “Неочікувано до мене долітає знайомий з дитинства пронизливий і тривожний скрегіт автомобільних гальм. Повертаю голову на звук. Поруч мене зупиняється крутий чорний джип. Чую як хлопають двері, й до мене, обходячи машину спереду, розміреними впевненими кроками прямує… Дивлюсь на чоловіка, який підходить до мене: красивий, спортивний, доглянутий, імпозантний років тридцяти. Насправді візуально він бездоганний, однак це ще не гарантія, що для мене безпечно з ним спілкуватись ось тут наодинці, на трасі”.
– Привіт! – тихо каже чоловік, який сниться мені щоночі. Лиш до нього так нестримно лине моя душа. І ось, нарешті, після довготривалої розлуки – він поруч. Між нами тільки лічені сантиметри, а я не маю права торкнутись навіть його долоні чи щоки, бо мій коханий одразу все зрозуміє. А серце нестримно лине до нього. Блукаю очима рідним обличчям, торкаюсь поглядом. Ледь стримуюся, аби не вп'ястися в ті неймовірно манливі губи губами. Його глибочезні карі очиська наповнені болем, але пелена вразливої ніжності все ж прорізається крізь той нестерпний біль на поверхню. Коханий огортає мене таким лагідним поглядом. Неможливо це витримати. Зараз зомлію. Знаю, бачу – він мені все пробачив і хоче до мене – торкнутись долонею, пригорнутися, обійняти, поцілувати, лине душею. Ох, Станіславе! Як багато я маю тобі сказати... Однак, ледь чутно вимовляю йому у відповідь лиш коротке: – Привіт! ... – Я приїхав, як ти просила, Валю. Як ти? – заколисує його голос.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати