Ну що, здається, “просто сусідська кава” трохи вийшла з-під контролю ☕?

Софія вирішила, що вчора було занадто спокійно — і якщо вже грати, то грати до кінця.
Трохи випадковості. Трохи провокації. І дуже багато впевненості.

А Тадей…
Тадей не з тих, хто вміє робити вигляд, що нічого не відбувається.

Між ними знову з’являється те саме напруження, яке неможливо ігнорувати: погляди довші, ніж треба, кроки ближчі, ніж дозволено, і тиша, яка раптом говорить голосніше за слова.

І коли здається, що це просто гра —
гра раптово стає небезпечно чесною.

Бо іноді один дотик руйнує більше правил, ніж ти встигла придумати за все життя.

А кіт… як завжди, має власну думку про людські драми ?

І так, сьогодні ввечері правила вже точно не працюють.

"Квітка надії"