Мій перший блог та плани стосовно історії Ріки
Мої вітання творча спільнота!
Нарешті я розібралася, як тут публікувати блоги, тож вирішила поділитися з вами планами стосовно мого молодіжного роману-антиутопії «Колонія. Історія Ріки»
Але спершу трохи нудної історії:) Перші нариси цієї книги були зроблені ще в далекому 2014-у році. Затим, на жаль чи на щастя, я надовго захопилася поезією, і всі мої книги, як то кажуть, потрапили до «темної шухляди». Торік я вирішила повернутися до написання книг, а саме продовжила роботу над «Колонією...», звісно не без підтримки моїх творчих подруг Єви Лук'янової та Ханни Трунової . Отож я так захопилась, що вже в серпні цього року мої віддані читачі змогли «проемаціювати» над останнім розділом першої книги про Ріку, а я — закрити свій давній гештальт:)
Проте за десять років моє світосприйняття змінилося, внутрішній світ збагатився, і я зрозуміла, що моїй книзі багато чого не вистачає... Тепер розділи, що були написанні у 2014-ому, стали для мене місцями незрозумілими, сухими, в них мало описів, багато сюжетних дірок, мало атмосфери антиутопії та багато дивних непотрібних діалогів... Думаю, ви розумієте, про що я:)
Отже, цього вересня, я приступила до її редагування та багато чого почала переписувати, додавати або видаляти. Наразі я переписала вже 7 розділів, і моя робота над цією книгою продовжується. Тому, любі читачі, не лякайтеся, що ця книга знов отримала статус «В процесі». То мій любий перфекціонізм мене не відпускає!) Але я впевнена, що по закінченню редагування ця книга стане краще. Ну гірше точно не буде:))
Скажу ще, що історія Ріки замислювалась від початку як трилогія, і нариси другої книги я вже маю. Ба більше, вже навіть пролог написала, але не публікую, бо писати одночасно дві книги — може хтось і може, але я точно не витягну. Тому сподіваюсь на ваше розуміння та терпіння. І безмежно дякую всім, хто чекає та підтримує мене! Ви — найкращі!❤️
P.S. Як вставляти ілюстрації та відео сюди, я поки не розібралася. Але цікаві цікавинки вже готую!) Отже, до нових зустрічей!
P.S.2. Буду рада, якщо поділитесь власним досвідом редагування чи переписування своїх книжок. А також планами стосовно того, чи плануєте в майбутньому друкувати свої книги?
Для мене досвід кожного з вас цікавий та безцінний!✨
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиРада, що ти прийшла в блоги, прямо зраділа)) ти молодчинка, твоя книга точно збагатиться, так як останні глави, які ти писала з нуля, а не переробляла, як чорновик — просто шикарні, ніби іншою людиною написані, тому реально, розумію що редагування тільки збагатить твою книгу!
Щодо редагування, то скажу, що я свою думала, що тільки перекладу на українську, та й все. Але десь з 4 розділу я зрозуміла, що так, моє світобачення змінилося з 2015 року і я почала не перекладати, а писати взагалі все з нуля, щеиц багато нового додавати. Тому напевне зараз "Дім" можна розцінювати, як абсолютно нову книгу...на основі старої версії...50 відсотків взагалі змінилося...Після закінчення думаю почну теж редагувати, але вже не кардинально, бо так я втомлюсь від книги. Хочу писати іншу історію вже...
Єва Лук, Я за твоїми також сумую!) ❤️Але бережи себе! Я чекаю стільки, скільки потрібно.
Коментар видалено
Щодо редагування, то в мене відбувається це зовсім інакше, ніж у вас. Перечитую текст та виправляю все, що не подобається (впродовж тривалого часу). Але згодом надходить таке собі відчуття, мовляв, настав час зупинитися. Текст нібито набуває “усталеної форми” (в моїй уяві), і бажання щось змінити більш ніколи не виникає.
Ні, я не починаю вважати, що склав супер-пупер досконалий текст, проте розумію, що подальше “покращення” почне руйнувати “атмосферу” книги та її внутрішні взаємозв’язки.
Книга, як знімок фотокамери, мусить схопити мить, а нескінченна переробка лише шкодить цій справі.
Сергій Ляховський, Дуже сподобалось Ваше порівняння книги зі знимком фотокамери! Треба запам'ятати цю фразу!) Дякую Вам!
О, рада бачити тебе в блогах)) Дякую за згадку ❤️ То що, "Колонію" вже можна читати в відредагованому вигляді?)))
Розумію тебе в твоєму бажанні все переписати) Мої "Пори року" не були б такими, які є зараз, без переписування. Перша чернетка, до речі, теж 2014 року...))))
Ось посилання блогу, де я розписувала, як картинки вставляти (один із варіантів). Працює як на телефоні, так і на Пк. Є ще один спосіб, розпишу якось в інсті)
https://booknet.ua/blogs/post/372456
Ханна Трунова, О, щиро тобі дякую, моя Сонячна!❤️ Бо в мене завжди біда з блогами, а особливо з їхньої технічною стороною:| Дуб-дерево — я в цьому) Хоча я знаю один спосіб через Гугл-Документ, але потрібно ще з розміром картинок попрацювати, щоб читачів не лякати:))
А ще в мене не вийшло додати посилання на тебе та Єву, щоб ви синеньким світилися, а не оті складні адреси з цифрами та літерами були:(( Може підкажеш, як це робити? Буду вдячна!)
Ну, якщо тобі цікаво, звісно, ти можеш, вже читати перші сім розділів, проте не факт, що в мене це остаточний варіант редагування... Книга збільшується, і напевно треба буде ділити її на дві частини.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати