Гра «каринка»

Доброго вечора

Пропоную вам гру «Картина»:

Називаємо слово, і це є наша таме до твору. Потім описуємо і розповідаємо картину, яку ми бачимо перед собою, коли вимовляємо це слово (наприклад, гравець підібрав слово «небо», що означає небо? І з чим асоціюється? Тобто підбираємо слова до слова)

Небесна гладь

Небесна гладь дивилася на нас, а хмари рухаючись дуже повільно, обіймали небесну гладь, так відкриваючи сонячні промінчики сонця…коли кожна людина проходила таємне місце, при цьому не знаючи, що місце таємне, ненароком кидала погляд на небо, здавалося, що небесна гладь, то світлішала, то тімнишала, ніби гралися хмари з кольорами небесної гладі, а вони просто рухалися повільно, ховаючи, відкриваючи лице сонця. А коли кожна людина кидала погляд вперед, щоб знову йти далі, здавалося, що промінь направляє на неї світло з небесної гладі, посилюючи світло сонцем, аж засліплює твій шлях…

Не бачачи, як небесний гість промчав над землею, тільки око озера бачило небесного гостя, зупиняючись між двома світами висить, називаючи своїм домом.