Гра «каринка»

Доброго вечора

Пропоную вам гру «Картина»:

 

Називаємо слово, і це є наша таме до твору. Потім описуємо і розповідаємо картину, яку ми бачимо перед собою, коли вимовляємо це слово (наприклад, гравець підібрав слово «небо», що означає небо? І з чим асоціюється? Тобто підбираємо слова до слова)

Небесна гладь

 

Небесна гладь дивилася на нас, а хмари рухаючись дуже повільно, обіймали небесну гладь, так відкриваючи сонячні промінчики сонця…коли кожна людина проходила таємне місце, при цьому не знаючи, що місце таємне, ненароком кидала погляд на небо, здавалося, що небесна гладь, то світлішала, то тімнишала, ніби гралися хмари з кольорами небесної гладі, а вони просто рухалися повільно, ховаючи, відкриваючи лице сонця. А коли кожна людина кидала погляд вперед, щоб знову йти далі, здавалося, що промінь направляє на неї світло з небесної гладі, посилюючи світло сонцем, аж засліплює твій шлях…

Не бачачи, як небесний гість промчав над землею, тільки око озера бачило небесного гостя, зупиняючись між двома світами висить, називаючи своїм домом.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Ваша допомога
Будь ласка, якщо хтось може допомогти, буду вдячна) Я тільки розбираюсь з платформою. Як ви вставляєте картинки/візуплізацію у свій текст/розділи ?
Фрагмент Бога
Я закінчив нову історію. Вона почалася з однієї простої картинки на Facebook. Я відкрив допис від Verdis Que — і побачив червону пустельну планету. Гігантський каньйон. А десь унизу, серед скель і пилу — древнє місто. І
Перша книга на Booknet: «лабубу: Збереження»
Вітаю всіх. Я починаю публікувати на Booknet свою першу книгу українською мовою — «Лабубу: Збереження». Це темна містична історія про село Ейтвік, старий ліс, дерев’яні фігурки, давній обряд і межу, яку хтось мусить
Від ненависті до кохання ‍❤️‍ Моя новинка! Змій!
“Вона зрадила його, отруїла, зруйнувавши його життя... Через її вчинки, тепер він не може мати дітей та ледве не став інвалідом. Він ладен її вбити! Та чи зможе, глянувши в її очі та дізнавшись таємницю...Чия в ній дитина” Любі
Янголятко знову нервує ♥
Ох і киця… Щоразу тільки ближче ♥ Тепло її тіла, відчутне крізь тонкі тканини, змушує Кассіеля помітно напружити плечі. Ангел важко ковтає їжу й нарешті повертається до неї. Луксурія одразу цим користується.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше